Фокус на verti-till і прямий висів роблять аграрії Полтавщини, Дніпропетровщини та Черкащини

У ході АгроЕкспедиції, яка проходила за підтримки КВС-УКРАЇНА та Credit Agricole Bank, ми відвідали господарства Полтавської, Дніпропетровської та Черкаської областей, щоб особисто переконатися в цьому. Ми виділили спільні тенденції для господарств центральних областей:

• Кількість опадів за вегетацію варіює в межах 90-310 мм.
• Малосніжний зимовий період.
• Будь-який прохід ґрунтообробного агрегата в полі навесні зменшує запас вологи, тому застосовують мінімальні технології обробітку, слідуючи прикладу південних господарств.
• Зменшують норми висіву сільгоспкультур, як і на півдні.
• Пробують вводити у сівозміни нішеві культури (горох, коріандр, люцерна).
• Експериментують з покривними культурами або з післяжнивними посівами соняшнику. 
• Виявляють інтерес до вирощування озимого гороху.
• Мусили пересівати озимий ріпак соняшником після травневих приморозків.
• Як і на півдні, соняшник виявився не надто хорошою альтернативою озимому ріпаку з огляду на посуху.

«Господарства, які отримали хоча б 1,1-1,3 т/га соняшника зможуть повернути вкладені у виробництво кошти. Всі інші виробники, які отримали нижчу врожайність, вже мають складнощі із фінансовими ресурсами. В цій ситуації весняна посівна кампанія 2026 року буде формуватися в умовах суттєвого дефіциту обігових коштів», — прокоментував Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank.

«Скіф»: У виборі гібридів соняшника ми не дивимося на стійкість до вовчка, у нас працює сівозміна

Перше господарство, яке ми відвідали на Полтавщині — СТОВ «Скіф», що знаходиться у селі Більськ, заснованому на місці великого городища скіфської епохи 7-3 століттях до нашої ери. Тож назва господарства була вибрана не випадково. Загалом близько 40% земельного банку господарства (4000 га) працює на утримання ферми (1350 дійних корів). 

До черговості культур у сівозміні тут підходять серйозно. 

«Пшениці у нас переважно після соняшнику. Це найбільш ідеальний варіант з огляду на вологозабезпечення і черговості самого соняшника в сівозміні. Потрібно, щоб від нього відпочила земля. Таким чином, соняшник повертається на поле раз на 6 років і у виборі гібридів я навіть не дивлюся на стійкі до вовчка. В мене його на полі просто немає. Жито у нас сіється по ріпаку. Структура ґрунту дуже класнюча після ріпаку. Цього року як виняток, посіяли жито після кукурудзи напряму», — розповів Володимир Кононенко, головний агроном господарства.

З огляду на невелику кількість опадів (в районі 300 мм за вегетацію), в господарстві «Скіф» сівбу проводять напряму або після мінімального обробітку. Залежно від культури. Переважає мінімальний обробіток: «… по озимих культурах, коли потрібно вологу зберегти і щоб посів вдався, не можна обробляти. Практично прямий висів у нас кругом». При цьому це не зовсім no-till, але передпосівного обробітку не здійснюють.

Раз на 5 років тут проводять аналіз ґрунту. Наразі вже зроблено два аналізи, за результатами яких бачать поліпшення по гумусу в 0,3%. Хоч і показник невисокий, каже головний агроном, та він в плюс, а не в мінус. Володимир Кононенко великий противник оранки, адже мікробіота в ґрунті після обробітку не виживає, порушується структура, а це провокує ерозію. Для порівняння він навів приклад двох посівів сої в цьогорічних умовах дефіциту вологи — одна посіяна по no-till, інша — по класиці. На no-till зібрали на 0,6 т/га вищу врожайність. Також він проти внесення безводного аміаку. Каже, він вбиває ґрунт на термін 3 роки. 

Зазвичай навесні закривають вологу, потім перед сівбою проводять культивацію і сіють. Проте цього року культивацію довелося скасувати, бо вона призводила до втрати вологи. Натомість внесли гліфосат для боротьби з бур’янами і таким чином зберегли вологу. До прикладу, на кукурудзі, де попередником була озима пшениця, проводили тільки глибоке рихлення. Під решту культур — мінімальний обробіток — дискування або підготовка ґрунту включала подрібнення рослинних решток котком-подрібнювачем Horsch Cultro. Так готували ґрунт під озиму пшеницю після соняшника: Cultro гарно подрібнив рештки, щоб можна було зайти сівалкою. На момент нашого прибуття (13 жовтня) рослини сходили, або були у фазі шильця.

Норми висіву в господарстві коригують в бік зменшення: для кукурудзи — 60 тис. схожих насінин/га. В іншому разі за посушливих умов рослини можуть не сформувати качан. Озиме жито кормове висівають в нормі 50 кг/га, або 2 млн/га плюс 25%. Озиму пшеницю — 4 млн/га. Висівають диференційовано.

Структура посівів та урожайність в СТОВ «Скіф»:

• Озимий ріпак — було 130 га, але мусили передискувати.
• Озима пшениця — 650 га, урожайність — 4,5 т/га.
• Озиме жито кормове — 270 га, урожайність — 14 т/га.
• Багаторічні трави (люцерна) — 470 га.
• Соняшник — 400 га і 70 га ділянок гібридизації, урожайність — 3,4 т/га.
• Соя — 2,5 т/га.
• Кукурудза на зерно і силос — 1700 га, урожайність зернової — 9,5 т/га.

Нам вдалося потрапити на збирання врожаю кукурудзи. 

«У качані нараховуємо 16 рядів. Є недозапилення верхівки качана, але це генетична ознака гібрида КВС МІЛЕКАНО (ФАО 350). Зерно крупне, маса 1000 висока, запиленість гарна. Стрижень качана тонкий, що характеризує хорошу вологовіддачу гібрида. Його максимальна врожайність 15 т/га, але в умовах Полтавщини цього року в районі 9-10 т/га», — каже Юрій Підлісний, торговий представник в Полтавській області КВС УКРАЇНА.

Цьогоріч зробили експеримент із висівом соняшника післяжнивно після озимого жита. Хотіли спершу посіяти силосну кукурудзу, але передумали з огляду на дефіцит вологи для стартового розвитку. Соняшник на старті менш претензійний до вологи. Пан Володимир каже, якщо цей соняшник дасть 2 т/га, це буде дуже хороший бонус господарству.

«Маяк»: Вчимося працювати по нулю, три роки вирощуємо коріандр

Розташоване у селі Соснівка Миргородського району ТОВ «Маяк» господарює на земельному банку 3300 га. Половина зембанку господарства представлена чорноземами, половина піщаними ґрунтами, які подекуди радше нагадують пляжі, ніж поля. На таких добре себе почуває соняшник, дає 2,7 т/га, інше поле — 3,2 т/га, каже агроном господарства Володимир Вербич.

Структура посівів ТОВ «Маяк» така:

• кукурудза — 1500 га,
• соняшник — 900 га, урожайність — 2,85 т/га,
• соняшник кондитерський — 110 га, урожайність — 2,7 т/га,
• озима пшениця — 107 га, урожайність — 6,4 т/га,
• соя — 150 га, урожайність — 2,3 т/га,
• коріандр — 500 га, урожайність — 1,25 т/га.

Зазвичай у сівозміні ще мають озимий ріпак, та під урожай-2025 його не сіяли через ґрунтову посуху. Цього року посіяли один гібрид на 107 га. Коріандр вирощують вже три роки. У тестовий перший рік зібрали з урожайністю 1,5 т/га. Починали з 40 га. Культура сподобалася, тож вирішили збільшити площу. Цікаво, що урожайність коріандру сильно залежала від технології обробітку ґрунту: на no-till отримали 1 т/га, на мінімальному обробітку з дискуванням на 5-7 см — 2 т/га.

За вегетаційний сезон на полях ТОВ «Маяк» випало 180-220 мм опадів, що спонукає переходити на вологозбережні технології обробітку або відмовлятися від нього. Володимир Вербич додає, no-till тут ще «обкатують», придивляються. Адже на піщаних ґрунтах, які важко прогріваються і зсідаються, він не завжди є виправданим. Наприклад, сіючи по нулю кукурудзу, вона отримує холодовий стрес. Озимому ріпаку більше підходить strip-till, на ньому отримують 3,3-3,5 т/га урожайності. 

«Strip-till мені подобається, бо немає перевертання ґрунту і його висушування. Ми сіємо в самий рядочок і отримуємо сходи. Випало лише 5 мм дощу, і насіння ріпаку його вхопило і проросло, тоді як по дисковці треба як мінімум 20 мм вологи для проростання», — пояснив агроном Володимир Вербич.

Обробіток ґрунту виконується агрегатами StripCat для strip-till та Horsch Joker для мінімального обробітку. Плуг поки що не поспішають ховати в ангарі, оскільки на піщані ґрунти вносять меліоранти, зокрема, дефекат. Підходи до удобрення на таких ґрунтах інші: вносять меншими дозами, але частіше. Піщані ґрунти містять багато кремнію, який блокує калій, що теж враховується.

Таким чином в господарстві балансують між технологіями залежно від культури, ґрунту і запасів вологи. Цікаво, що озимий ріпак тут також сіють на ширину міжрядь 70 см. Як і у випадку СТОВ «Скіф» норми висіву зменшують. Озимий ріпак висівають в нормі 350 тис./га, озиму пшеницю — 2,5 млн/га (3 млн для товарних посівів, 2,2 млн для насіннєвих).

«Колос»: Вертикальний обробіток ґрунту, сівба по strip-till і сидерати рятують ґрунт в посушливих умовах

В ТОВ АФ «Колос», що на Дніпропетровщині, господарюють на земельному банку площею 3 000 га. Урожайністю по культурах цього року похвалитися не можуть, бо через посуху отримали вдвічі менше, ніж зазвичай, каже  головний агроном підприємства Роман Карлов. За період з лютого по вересень тут випало 297 мм опадів. У структурі посівних площ домінують озима пшениця і соняшник. Останнім пересіяли 700 га озимого ріпаку, знищеного весняними приморозками.

Структура посівних площ та урожайність:

• озима пшениця — 1300 га, урожайність — 3 т/га,
• озимий ячмінь — 4,8 т/га,
• пивоварний ячмінь — 6,9 т/га,
• кукурудза — 208 га,  урожайність — 3,4-4 т/га,
• соняшника — 1700 га, урожайність — 2 т/га,
• горох — 250 га (залишилося 140 га).
• сидерати — 500 га.

Цікаво, що до сидератів повернулися після того, як в регіоні з 2010 року почастішали посухи і за календарний рік випадало лише 320 мм опадів. Сидеральна суміш складається з гороху, вики ярої, сорго, гречки і вівса. Через те, що дуже сухо, рослини маленькі.

З огляду на посушливі умови в господарстві «Колос» практикують вертикальний обробіток ґрунту, застосовуючи елементи strip-till та no-till. Відмовилися навіть від дискування. Оранку тут не практикують вже 15 років.

«В більшості поля залишаються на зиму необробленими або просто проходимо агрегатом вертикального обробітку Salford RTS. Навесні сіємо по рослинним решткам як з нарізанням борозни, так і напряму. В смуги сівалкою Horsch Focus ми сіємо ріпак, соняшник і кукурудзу. Стараємося по мінімуму обробляти ґрунт», — розповів Роман Карлов.

Він додає, що переваги вертикального обробітку очевидні. Особливо порівняно з полями, які були в обробітку одноосібників під оранкою чи дискуванням. На таких полях ґрунт безструктурний, присутні грудки. Тоді як після вертикального обробітку ґрунт пухкий, розсипчастий і без грудок. І що ще важливо — немає стікання води навіть на полях зі схилами. Роман Карлов називає це основною перевагою verti-till. А ще збереження вологи. На прикладі посіву озимого ріпаку, який ми оглянули в полі, головний агроном продемонстрував відмінності у розвитку рослин. 

У полі рослини ріпаку строкаті: одні перебувають у фазі 4-5 листків, інші — 2-3 листків. Цікаво, що менш розвинені рослини там, де сівалка більше розгорнула рядок. А там, де рядок вкритий соломою, ріпак кращий і густота рослин більша. Норму висіву тут коригують залежно від ширини міжрядь. Норма висіву сівалкою Focus 400 тис./га, на міжряддя 70 см — 280 тис./га. Під урожай-2026 посіяли 1000 га.

«Чумаки»: Майбутнє за РКД і мінімальним обробітком

— У ваших земляків ТОВ «Колос» за вегетацію випало 297 мм опадів, а у вас як?

— Нам би так… 

Ще гірша ситуація з опадами на Дніпропетровщині склалася в СПП «Чумаки», яке входить до Ristone Holding. Тут за період з кінця травня по 20 серпня випало лише 92-120 мм, залежно від поля. В обробітку господарства 4900 га, ґрунти — чорноземи звичайні середньо-суглинисті. Вони, каже головний агроном Ярослав Остапчук, «витягують» урожайність сільгоспкультур. 

«Швидка мінералізація рослинних решток за 10-12 тижнів після дискування — велика перевага. Багаті ці ґрунти на фосфор, калій і азот. Періодично вносимо магній і сірку. Локалізовано плануємо вносити РКД. За цим майбутнє. Ще будемо дообладнувати наші сівалки під внесення стартових добрив, плануємо ін'єкційне внесення рідких добрив по озимим», — поділився Ярослав Остапчук.

Структура посівів в СПП «Чумаки»:

• озима пшениця — 1302 га, урожайність — 3,5 т/га.
• озимий ріпак — 1010 га, пересіяли соняшником (не вийшов з зими).
• соняшник — 1900 га, урожайність — 1-3 т/га, залежно від поля.
• ячмінь ярий — 215 га, урожайність — 3 т/га.
• ячмінь озимий — 151 га, урожайність — 3 т/га.
• кукурудза на зерно і на силос — 903 га, урожайність — забрали на силос більшу частину, решту передискували.

2 вересня посіяли 610 га озимого ріпаку, з них 200 га під зрошенням. Норма висіву при міжрядді 38 см — 500-600 тис./га, на зрошенні вищу, на полях без зрошення — нижчу. Сіяли посівним комплексом для no-till John Deere 1890 з пневматичним причепом 1910.

12 вересня сіяли озиму пшеницю по соняшнику. До слова, озимі культури сіяли в сухий ґрунт. Така ситуація надихає на експерименти з нормами висіву: «зараз експериментуємо як на кінцеву густоту, так і на додаткове кущення рослин, шукаємо як краще буде».

Господарство «Чумаки» рухається до мінімалізації обробітку ґрунту і наступного року мають намір перевести деякі площі на no-till. Зараз на цих полях вносять гліфосат для боротьби з бур’янами. На решті полів мінімальний обробіток із використанням дискових агрегатів як Horsch Tiger. Оранка втратила свою актуальність у сучасних умовах, каже головний агроном Ярослав Остапчук.

«Кищенці»: Вдвічі вища урожайність завдячуючи перегною, ґрунтозбережним обробіткам і підбору гібридів

На Черкащині в ТОВ «Кищенці», де господарюють на площі 15 700 га, опадів з січня випало не набагато більше (308 мм), ніж у сусідів з Кіровоградщини, проте урожайність сільгоспкультур тут отримали вдвічі вищу:

• озима пшениця — 2000 га, урожайність — 8,9 т/га,
• озимий ячмінь — 1250 га, урожайність — 8,9 т/га,
• озимий ріпак — 1055 га, урожайність — 3,46 т/га, 
• соняшник — 2400 га, урожайність — 3,4 т/га,
• кукурудза на силос — 1013 га, урожайність — 43 т/га,
• цукровий буряк — 1600 га, почали збирати.

Ще мають кукурудзу — 3300 га, сою — 1460, овочеві культури (цибуля, морква, капуста) — 700 га, люцерну — 488 га, овес і жито — 150 га разом.

«Такі показники ми отримали, завдячуючи ґрунтам і комплексу заходів. Це і внесення 10 т/га перегною під пшеницю, ячмінь і ріпак, це і те, що ми залишаємо солому в полі. Плюс, дає свої плоди підбір сортів і гібридів. На цей рік хочемо спробувати більше сортів пшениці селекції KWS — КВС ЕМЕРІК, КВС СФЕРА. Озимий ріпак їхній КВС АМБОС цей рік дав найвищу врожайність — 4,4 т/га. Ну, і по-перше, це чорноземи. По аналізу ґрунту десь потрібно поправити цинк, десь магній чи бор, десь трохи кислотність, але в цілому ґрунт ідеальний», — розповів Юрій Лизун, головний агроном господарства.

В господарстві практикують чотири технології обробітку: mini-till, verti-till з висівом по strip-till або no-till і класичну. Останню мусять практикувати на полях, де є цукровий буряк. Озимий ріпак, зокрема, посіяли по трьох технологіях. Юрій Лизун каже, різниці по врожайності немає. Вибір сіяти по no-till чи strip-till залежить від попередника, внесення перегною і опадів. Наприклад, після сої наступну культуру сіють по no-till, а ось після внесення перегною потрібна його заробка, тому no-till тут не піде.

Норми висіву тут, як і у всіх попередніх господарствах, зменшують. Соняшник сіють 62 тис./га (планують зменшити до 58-60 тис.), кукурудзу 70-75 тис./га, озимий ріпак 325-330 тис./га (тестують норми 100, 150, 200, 250, 300 тисяч), озиму пшеницю 4-4,5 млн/га (залежно від строків), цукровий буряк 125 тис. (хочуть спробувати 110 тис.). Цікаво, що ширина міжрядь для ріпаку, сої, кукурудзи, соняшнику і цукрового буряка — 50 см.

Уніфікація ширини міжрядь для технічних культур на 50 чи 70 см дозволяє господарствам максимально використовувати наявну сільгосптехніку та гнучко підлаштовуватися під технологію вирощування. На 70 см сіють озимий ріпак у господарствах «Маяк» і «Колос», а в Кищенцях посівну техніку адаптували на ширину 50 для п’яти культур. Чим південніше ми просувалися на Кіровоградщину і Миколаївщину, тим більше таких рішень ми зустрічали. Про це читайте у попередньому матеріалі.

©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com