Оранка вже «програє» на Кіровоградщині: аграрії поступово змінюють підходи до технологій обробітку ґрунту

Директор ФГ «ОМІ»  Владислав Іщенко — з тих, хто не боїться експериментувати. Цього року він посіяв сорго, вперше з 2011-го, та заклав 7 га гречки, а також працює з такими культурами, як озимий горох. Загалом в сівозміні присутні пшениця (в тому числі тверда), ячмінь, соя, соняшник. Для обробітку ґрунту тут використовують агрегат Salford RTS.

Як у господарстві адаптують технології до мінливого клімату, чому відмовились цьогоріч від кукурудзи та які підходи в обробітку ґрунту.

«Парів у нас немає. В мене така технологія, що пар — це утопія. З нашою кількістю опадів, з нашою такою кліматичною зоною, скажем так, ризикованого землеробства. Хоча в травні дощі були, і в нас за ніч випадало 35 мм. Я був у шоці. Все ожило. Хоча на Одещині пшеницю передиисковували вже… Щодо теми опадів, я помітив, що після знищення дамби Каховського водосховища саме на півдні почались проблеми з опадами і взагалі з вологозабезпеченням», — каже Владислав Іщенко. 

Кукурудзу думали сіяти до останнього. Але, як зазначив Владислав, якщо немає снігового покриву взимку, тобто немає снігу 20-30 см, кукурудзу немає сенсу сіяти.  

«Ці всі весняні дощі зараз — це як селітра зі швидким азотом. Я в березні кидав бур: перші 30 см було болото. Потім пішла продуктивна волога,   а 70-80 см  — пилюка вже. Через це маємо бути гнучкими, сіємо те, що давно не сіяли, наприклад, сорго. Я сорго сіяв останній раз у 2011 році. В мене воно тоді тоді дало по 9 т/га. Потім я посіяв на наступний рік, воно дало по 3,5 чи по 4 т/га. І до цього часу я його не сіяв. От зараз, як альтернативу кукурудзі, посіяв сорго. На сорго попит більший порівняно з твердою пшеницею, під якою площа 20 га, чи просом». 

До 2006-2007 року в господарстві був класичний обробіток: оранка, глибоке рихлення, культивація. В 2007 році тут придбали бразильську сівалку Semeato для прямого висіву. 

«Ми працювали, мабуть, років п'ять суто на no-till.  Знову ж таки, з нашою кількістю опадів багато що в нас не виходило: постійна прив'язка до хімії, ґрунт дуже ущільнився, не було тієї структури. Після того ми почали застосовувати тільки глибоке рихлення, комбінувати його з дискуванням. Була ще культивація. І тільки з 2019 року ми купили агрегат RTS 2100 від Salford​. Дуже я хотів його випробувати. За рахунок тих дисків, тієї хвилі, за рахунок пружини та імпульсу, ґрунт, можна сказати, на капілярному рівні пробивається до 70 см, ґрунт дихає. Але після проходу нічого не видно. Хто до нас приїздив і хто  в темі, то звичайно казали, що круто. А песимістичний класик — той приїжджає і крутить біля скроні: чим ви тут займаєтесь. Тим не менш, за оці 5-6 років, структура  ґрунту настільки сформована, що в мене по полю вже кругом є черв'як. Я забув, що є рихлення. Ходжу по полю з пенетрометром, а він в мене тоне», — розповів він.

Як зазначив Владислав, в основному застосовують агрегат вже по післяжнивних рештках. Наприклад, коли зібрали зернові, відразу заходять готувати поле під ріпак, або на наступний рік уже під соняшник, під ярі культури. Задіюють на всі культури на всіх полях.  

«Буває таке, що і по два рази на рік. Грубо кажучи, дві діагоналі беру, щоб краще розрихлило. Була в минулому році задумка була, щоб після ячменю зайшли RTS і потім посіяли гречку. Тобто я хотів два урожая зібрати. Але вона зачахла. Посівмат лишився, тому посіяли 7 га цьогоріч. Завдяки дощам дуже гарно стартувала. Хоча в цьому році, щоб десь підрівняти я задіяв диски. Диски в мене ще лишились, плуги всі продав. По осені в мене ще є задумка купити агрегат CULTRO. Це подрібнення стерні і розтягування пожнивних решток по полю, щоб рівномірний був шар. Зріз пшениці не під самий майже корінь, а сантиметрів 20-30 лишати і потім цю всю оцю всю солому замульчувати».

За його словами, в області змінюють технології, або ж задумуються над зміною. Владислав каже, що колись була задумка щодо strip-till, але це було не підйомно фінансово. В сусідніх господарствах експериментують з цією технологію вже другий чи третій рік, але вона себе не дуже добре показує. В цьому році вже мало хто працює по strip-til. Переробляють сівалки, наприклад, під прямий посів. Вже багато хто відмовився від оранки, в основному застосовують дискування, культивацію. 

Сівба соняшнику

«Ми розташовані ближче до Миколаївської області, південніше Кропивницького на 50 км. Є ті, хто працює ще по класиці,  щось там намагаються робити. Але коли дивлюсь, що заходить плуг і є ця груда величезна… Я уявляю скільки треба вологи, щоб ця грудка розм'якла і розкисла, щоб потім нормально провести культивацію». 

Щодо строків сівби, наприклад,  соняшника, кукурудзи, вже сорго, то тут вони затягуються на тиждень-півтора. Через наявність цих пожнивних решток, ґрунт може трохи довше прогріватись. 

Слід зазначити, що сіють ячмінь та пшеницю в господарстві з міжряддям 30 см анкерною сівалкою. 

Минулого року сильна посуха була присутня і на Кіровоградщині. Урожайність пшениці в «ОМІ» в на круг вийшла 5,3 т/га,  ячменю — 6,3 т/га. По соняшнику на круг вийшло 2-2,6 т/га, місцями було і 3,5 т/га. 

Аграрії Кіровоградщини, як і господарство «ОМІ», змушені шукати нові рішення, аби зберегти врожайність в умовах нестабільного клімату. Гнучкість у виборі культур, адаптація обробітку ґрунту дозволяють ефективно працювати навіть за умов дефіциту вологи.