За нинішніх умов ідеться про те, щоб урятувати врожай і додати прибавку до врятованого — Микола Сучек про складну весну 2025

Погодні умови весни 2025. Кліматологи констатують, що травень 2025 року став одним з найхолодніших за весь час метеорологічних спостережень. Але, наголошує Микола Сучек, природа завжди дотримується балансу. Якщо грудень, січень і пів лютого температура була аж ніяк не зимовою, то травень «відіграв» цей перекіс. А ще згадаймо квітневу так звану температурну яму, коли з плюс 22 °С стався провал до мінус 5-8 °С нічних приморозків біля ґрунту. Тоді найбільше постраждали кісточкові, плодові дерева, особливо ті, що рано цвітуть, — абрикос, персик. А вишні й черешні «добили» травневі приморозки.

«На жаль, нам до цього потрібно звикати. І я вам більше скажу, бо маю багаторічні спостереження: якщо маєте теплу зиму, якщо маєте теплий січень або лютий, то відсотків 90 вірогідності, що ви будете мати травневі приморозки», — каже фахівець.

Читати також: Агрономічний супровід та агроскаутинг набувають популярності через дефіцит кадрів

Він наголошує, що такі явища будуть дуже негативно позначатись особливо на посівах озимих. Адже в разі теплої зими у них розганяються ростові процеси, а потім мороз і відповідно — посилений стрес.

«І одна справа, коли ми маємо пониження температури близько 0 °С протягом 2-4 годин. Пошкодження будуть, але вони мінімальні. І зовсім інша справа, коли температура падає до –5-8°С і це триває декілька ночей поспіль. Які б холодостійкі сорти не вирощували, не накривали плівкою, обкурювали димом, але всі ці заходи не принесуть очікуваного ефекту», — каже пан Микола.

За його словами, при переході в різко континентальний клімат треба звикати, що такі приморозки імовірні, як правило, до 25 травня. Тому варто бути готовими до таких сценаріїв і відповідно підлаштовувати свої технології. Але в нинішній сезон вже можна констатувати, що супер-врожаїв отримано не буде.

«Щодо польових культур, то я вже попереджаю про це господарства, які на постійній партнерській основі супроводжуємо і досягли певного рівня врожайності. Наприклад, отримували і планували на цей сезон ріпак по 4,5-5,0 т/га. Цьогоріч така цифра не буде досяжною. Так само і по пшениці, де звикли витягувати по 9-11 т/га. Незважаючи на всі заходи, яких ми вживали для кращих показників і для мінімізації негативних наслідків, — цього сезону на рекордні врожайності сподіватися марно. Тобто нині йдеться про те, щоб, з одного боку, врятувати урожай, а з другого, все-таки ще додати якийсь плюс до врятованого», — пояснює фахівець.

Він наголошує, що з урожаєм будуть там, де були грамотно проведені усі заходи зі збереження потенціалу, який був закладений під час сівби і внесення міндобрив.

Що ж можна було зробити в таких умовах?

Озима пшениця. За словами Миколи Сучека, коли в результаті весняних приморозків в озимої пшениці розпочалось пригальмування розвитку первинної кореневої системи, стало зрозуміло, що надалі ці процеси перекинуться і на вторинну кореневу систему.

«Це тому, що відбувався гормональний дисбаланс. Так звані «гормони благополуччя» — цитокініни та ауксини — стали «пробуксовувати», натомість почали переважати гормони стресу – абсцизова кислота та етилен. Для відновлення балансу ми застосували комбінацію амінокислот із витяжкою водоростей», — розповів він.

В чому тут перевага водоростей? Це рослини, які ростуть в океані й перебувають під постійним стресом: припливні зони, низькі температури, сильне ультрафіолетове навантаження. Таким чином вони накопичують антистресанти. І саме витяжка цих антистресантів переноситься вже на культурну рослину. Завдяки чому нормалізується гормональний баланс, активується ріст вегетативної маси, наростання кореневої системи, закладання генеративних органів.

Озимий ріпак. Традиційно на озимому ріпаку восени проводять регуляцію росту. Але цьогоріч досить актуальною була і весняна рістрегуляція.

«Тобто коли рослини ріпаку досягли 10 см і вже відбулося відновлення вегетації, ми дозами тебуконазолу провокували закладання і пробудження сплячих бруньок. Тому навіть там, де була мала густота рослин, ріпак розгілкувався і почав заповнювати прогалини на полі. Надалі ми працювали вже по бутонах комплексом стимулюючих речовин із мікроелементами, щоб отримати максимальне зав’язування стручків. Скажемо відверто, не завжди до наших порад дослухались, але там, де їх виконали в повному обсязі, якраз є результат», — підкреслив Микола Сучек.

Він додав, що цьогоріч, особливо на півдні, з ріпаком і справді були великі проблеми. Бо коли під час цвітіння стаються критичні температури, то агротехнічними прийомами йому вже не дуже допоможеш. Але якщо рослини збереглися, і захисно-стимулювальними заходами підтримувати цвітіння, то посіви можна врятувати.

«Я вам більше скажу. От зараз ми стикнулися уже в травні, що у Центрально-Західному Лісостепу пішли затяжні дощі. Відповідно пригальмувало бджолозапилення. На цей процес ми вплинути не могли, проте могли розтягнути процес цвітіння, стимулювати життєздатність пилку, стимулювати культуру для того, щоби продовжувала утворювати нові бутони. Наші заходи навіть спричинили другу хвилю цвітіння. І таким чином це дає можливість витягнути по максимуму з цього ріпаку. Поки що спостерігаємо далі», — розповів експерт.

Звісно, за його словами, вже запланованих 4,5-5,0 т/га (йдеться про господарство на Тернопільщині, яким опікується компанія ProPole) за таких умов не отримаєш, проте досягнути достойного врожаю і за ціною, яка очікується на ріпак, заробити на ньому — цілком реально.

Якщо повернутися до озимої пшениці, то в тому ж Центрально-Західному Лісостепу надмірна кількість опадів, що перевищує місячну норму, а також температурний режим понад +20°С, загущені посіви та велика кількість внесених азотних добрив — усе це створює ідеальні умови для розвитку поширення патогенів, розвитку хвороб.

«Ми вже зараз фіксуємо «стрибок» борошнистої роси, септоріозу. Також дуже агресивно просувається піренофороз, причому піренофора це такий гриб, який подекуди і септорію видушує. На ячменях, зокрема на ярому, спостерігається гельмінтоспоріоз із ринхоспоріозом. А рослини, особливо озимих зернових, перебувають у стресі від згаданих перепадів температур, через що у них падає так звана опірність. І все це в комплексі підвищує загрози з боку хвороб», — наголошує пан Микола.

У зв’язку з цим він рекомендує на полях, де фунгіцидну обробку проводили у 37 фазу за ВВСН ще понад 12-15 днів тому, зробити ще один проміжний обробіток. Особливо на пізньостиглих та середньоранніх сортах пшениці, де вже повністю вийшов прапорцевий листок, але до цвітіння колоса залишається тиждень-два.

Читати також: Закупівля засобів захисту рослин наперед знижує ефективність господарств — думка

Як зазначає  фахівець, можна простою триазольною групою, не перевантажуючи фінансово і фунгіцидно бакові суміші із діючими речовинами: ципроконазол, пропіконазол, міклобутаніл, триітіконазол, трошки дорожчий протіоконазол, залежно від переважаючого патогена — все це буде доречно й ефективно.

«Втім, іноді трапляється, що керівники господарств кажуть, мовляв, дочекаємось колоса і тоді будемо заходити з обробками на пшеницю. Але я наголошу, що по колосу найкраще заходити тоді, коли вже з’явились перші пиляки, тобто вже у фазу цвітіння. А це ще тиждень додатковий, коли хвороби будуть заражати рослини. Тому отаке одне проміжне триазольне рішення дасть змогу убезпечити культуру від стрибка хвороб під час високих температур, що вже на старті», — каже він.

Надалі, за його словами, від фузаріозу колосу захистить класичне триазольне рішення, наприклад, тебуконазол (250 г/л) не менше 1 л/га, й підсилення його дії 200-400 грамами дифеноконазолу (250 г/л). А те, що фузаріоз із такою кількістю вологи на Заході країни буде, — це  однозначно.

Кукурудза. Тут насамперед Микола Сучек наголосив, що усіх клієнтів, з якими працює компанія, вони закликають застосовувати ґрунтові гербіциди на цій культурі. І не лише на ній, а й на всіх культурах.

«Розумієте, в нас чомусь є деякі господарства, які переконані, що ґрунтові гербіциди неефективні. Мовляв, «це викинуті гроші, бо вони, як правило, дорогі, а толку з них немає». Абсолютно хибний підхід. Взагалі-то, ґрунтове внесення — основне. А страхові гербіциди — це ті, якими ми вже поправляємо ситуацію. Тому вони і страховими називаються. Заміняти одну концепцію іншою — це помилка. І цьогоріч це досить добре видно», — каже фахівець.

Зокрема, й тому, що нині однією з величезних проблем в агросекторі є нестача кадрів. Іноді один «толковий» механізатор — практично на всі процеси. Тож неминучі накладки, тим більше в нинішніх умовах, коли одночасно і пшеницю треба обробляти, і гербіциди на кукурудзу вносити, і на соняшнику захисні обробки потрібні, бо 2-3 пара листків почала з’явилась, і соя зійшла, тож по примордіальних листках треба працювати…

«Ми це передбачили, тому на всі культури у господарствах, з якими працюємо, в тому числі на кукурудзу, спрацювали ґрунтовою схемою. І зараз бачимо, що вона тримає поля чистими. До слова, всі ґрунтові гербіциди ми в'яжемо ґрунтовими ад’ювантами. І дуже добре видно, як вони зараз працюють при такій кількості опадів. Оцей захисний екран не промивається. З одного боку, бур'яни не можуть пробитися, з другого боку, немає проникнення гербіциду в кореневу систему культури, тож і фітотоксу немає. Звісно, ми розуміємо, що з такою кількістю опадів цей екран довго не втримає, але головне — ми виграли час», — зазначає пан Микола.

І пояснює, що зараз у кукурудзи один із найбільш гербокритичних періодів, і кожен день спільної вегетації з бур’янами це мінус 200 кг урожаю. А 10 днів це відповідно мінус 2 тонни…

Особливість нинішньої весни ще у тому, що зазвичай було так: проростають дводольні бур’яни і спершу працюють по них, а потім уже йде хвиля злакових і відповідно забирають їх. Але Микола Сучек зауважує, що зараз спостерігається одночасний вихід як злакових бур'янів, бо достатня кількість опадів, так і дводольних. Плюс агресивно пішов хвощ польовий, а також багаторічні, такі як осот. 

«І керівник господарства хапається за голову. Бо кукурудза й так пригнічена приморозками, тож він боїться заходити важкими препаратами, скажімо, синтетичними ауксинами, дикамбою чи 2,4-Д тощо. Так само й боїться заходити діючими речовинами з групи трикетонів — темботріон, мезотріон, які мають післядію. Бо менеджери, які продають такі препарати, іноді не кажуть про післядію, тож ми часто стикаємося з такими проблемами, й аграріїв це відлякує. Тому доводиться комбінувати бакові суміші», — каже фахівець.

Але він при цьому наголошує, що норми гербіцидів із групи сульфонілсечовин у бакових сумішах зменшувати не варто. Скажімо, якщо рекомендується нікосульфурон у нормі 1,25 л/га, то так і потрібно вносити. Як і трибенурон-метилу на пшениці восени, норму якого часто зменшують до 15-20 г/га у бакових сумішах, але, на думку фахівця, потрібно не менше 25 г/га. Так само нікосульфурон проти злаків на кукурудзі має бути 1,25 л/га.

«Далі ми дивимося, що в нас переважає. Хвощ польовий пішов — зрозуміло, що крім МЦПА навряд чи щось інше буде ефективне. Тому МЦПА класично в кислотному еквіваленті 500 г/л можемо попрацювати в дозі 0,8 л/га. Якщо до того ж іще переважає на цьому полі осот польовий, то підсилюємо захист клопіралідом (300 г/л) в дозі 0,4 л/га. Якщо є падалиця соняшника, то ефективним буде  флорасулам (250 г/л) не менше 25 г/га», — розповідає фахівець.

Тобто ситуація безпосередньо на полі вирішується комбінацією діючих речовин.

«Боятися, що от в мене кукурудза придушена морозами, а я ще зараз таку бакову суміш внесу, то зовсім її доб'ю — не слід. Бо після останніх приморозків пройшло достатньо часу, кукурудза вже набула активного росту і нормального кольору. Можливо, десь є побілілі листки. Але вони вже й не позеленіють. Чекати, поки далі переростуть бур'яни, ввійдуть в фазу, коли вони будуть стійкі до гербіцидів, це лишень робити гірше», — підкреслює пан Микола.

Соняшник. Схожа ситуація і з соняшником, каже він. Простіше там, де попрацювали ґрунтовою схемою. Вона ще має тримати відмінно. А далі приймається рішення — якщо підуть дводольні, тоді слід заходити аклоніфеном, почекати не менше 5 днів і вже тоді заходити проти злакових.

«Тут важлива умова: на соняшнику всі гербіцидні обробки бажано зробити до 3-ї пари листків. Бо в шостому листку вже виходить точка росту, і будь-яке навантаження битиме по ній», — наголошує Микола Сучек.

Хвощ польовий. Зараз на багатьох полях це проблема, але є нюанси, залежно від культур.

Наприклад, на соняшнику, за словами Миколи Сучека, взагалі з цим нічого не зробиш, крім міжрядного обробітку. Проте та ж західна література взагалі не вважає його проблемою, адже у цих двох рослин різне закладання кореневої системи.

Хвощ польовий досить добре можна забрати лише на кукурудзі згаданим уже МЦПА.

А от на сої, каже пан Микола, цей бур’ян і справді проблема. 

«Тут уже доведеться забирати хвощ з урахуванням сівозміни і з огляду на післядію»., — підкреслює фахівець.

Соя. По цій культурі є 2 тенденції. Перша — ранні терміни сівби. Там, де сою сіяли у 20-х числах квітня, вона довго сиділа у ґрунті, який не прогрівся. І от в кінці травня на таких посівах вона виходила майже одночасно сім’ядольними листками із примордіальними, каже Микола Сучек. Тож якщо є забур'яненість, то за таких умов можна комбінувати класичні бакові суміші. Наприклад, бентазон з тифенсульфурон-метилом.

«Щодо гербіцидних обробок взагалі, хочу закликати всіх аграріїв: користуйтесь досвідом німецьких колег, їхніх фахівців. Вони кажуть, що бур'ян треба забирати тоді, коли ти дивишся на поле і бур’яну не бачиш. Тобто, щоб їх побачити, треба пригнутися — дводольні повинні бути у фазі сходів, злаки — 8-10 см. Тоді ми можемо собі дозволити мінімальні норми гербіцидів без фітотоксу на культурі. Бо у нас як звикли: А в мене тільки лобода вилазить, я ще почекаю наступного дощику, хай решта вилізе, от тоді я уже одним махом все і накрию. І що виходить? Вилазить лобода. Це також рослинний організм, який потрапляє під перепади денної і нічної температури, під стрес. Як вона реагує? Затягується жирним восковим нальотом, переростає у своїй фазі розвитку, і потім агроном чухає потилицю: яким же бронебійним гербіцидом забирати цю напасть?», — ділиться спостереженнями фахівець.

І додає, що краще зробити дві обробки, але своєчасно. Бережно забрати малими дозами першу хвилю, пізніше, за потреби, — другу.

Читати також: Деяким господарствам вигідніше наймати агронома на сезон, а не тримати в штаті постійно

«Взагалі, в чому суть нашого агроконсалтингу? Базова мета — підсилити агрономічну функцію в господарстві і проводити її на постійній основі: від сівби до збирання. І головне завдання — не допустити «пожежі», запобігти їй. Це те, чим ми відрізняємося на ринку. І основне гасло: наші агрономи у полі вирощують, а не консультують. Ми не прив'язані до торгових марок, але розуміємось в усіх наявних діючих речовинах. І тому пропонуємо не те, що на складі зависло, або те, що поставлено план продати. Тому наші агрономи-консультанти, як досвідчені фахівці, пропонують ту діючу речовину, яка буде ефективно в даних умовах проти даного патогену», — підсумував Микола Сучек.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: На півдні посуха знищила десятки тисяч гектарів посівів, який стан посівів зараз