АгроЕкспедиція Жито. День 1. Чернігівська область: Чернігівське Племпідприємство, Біокарт Агро та Агродім

ЧЕРНІГІВСЬКЕ ПЛЕМПІДПРИЄМСТВО

У господарстві, історія якого нараховує вже більше 100 років, займаються розведенням корів, а також вирощуванням репродуктивного молодняка. Мають свій молочно-товарний комплекс.

Утім, і в рослинництві задніх не пасуть. Зокрема, у цьому році на полях «Чернігівського племпідприємства» посіяли більше десятка сільськогосподарських культур: 500 га пшениці, 450 га жита, 145 га озимого ріпаку, жито озиме з викою 82 га, 200 га люцерни на сінаж, 270 га вівса, 60 га ячменю, 180 га люпину, 20 га гороху, тритикале та 1100 га кукурудзи.

Цього року у господарстві додалося 500 га землі, а тому і структуру посівних площ змінили: розширили площі під соняшник і кукурудзу.

Керівник «Чернігівського племпідприємства» Григорій Васеко вирощує жито вже 40 років. За спеціальністю він агроном. Розповідає, що сіяти цю, не зовсім популярну, культуру вирішили після аналізу ґрунту, який провів тогочасний власник господарства. Стало зрозуміло, що на грунтах Полісся можна вирощувати лише жито, овес і картоплю.

«Ми поїхали на Носовську селекційно-дослідну станцію, там був дуже великий вчений, нині покійний Скорик Віктор Варфоломійович. Він був «патріархом жита», селекціонер, напористий чоловік. Він нам розповів, що потрібно сіяти жито з нормою висіву 140 кг/га. Я здивувався, усі ж сіють по 220 кг/га. Але ми купили у нього гарний сорт і посіяли по 150 кг/га. І наступного року отримали врожай 47 ц/га жита»,– розповідає Григорій Васеко.

Так і спрацювалися. Коли згодом в Україні з’явилася компанія «КВС-УКРАЇНА», від їхнього представника працівники «Чернігівського племпідприємства» почули про жито, яке сіють по 80 кг/га (2 млн зерен/га). Тоді керівник підприємства не повірив своїм вухам, але вирішив спробувати і закупив насіннєвого матеріалу для 10 га. Урожай гібридного жита склав 47 ц/га, а лінійне в тому ж році вродило по 38 кг/га. Наступного року господарство закупило вдвічі більше насіння жита гібриду ПІКАССО.

«Тоді нам ще не вистачало своєї техніки. Ми орендували комбайн New Holland з 9-ти метровою жаткою. Тільки зайшли у поле і воно як почало гуркотати у бункері! Хлопці кажуть: «Що то таке?». Коротше кажучи, зібрали 74 ц/га!»,– згадує чоловік.

Хліб — усьому голова

За словами Григорія Васеко, продовольче жито групи «А» зараз користується колосальним попитом. Від пекарень і булочних немає відбою, автомобілі вибудовуються у чергу до воріт підприємства.

Потужностей для зберігання зерна у господарства вистачає. Мають свій зерноочищувач, американську газову сушарку, склади, тому зберігають врожай самостійно.

Збільшувати площі під жито поки не планують, бо дотримуються сівозміни. Тому тут, за словами директора, вирішальне слово належить агроному, який розраховує площі під кожну культуру.

Хімію господарство закуповує у компаній BASF, Bayer, Singenta і Monsanto. Цікаво, що в порівняно з минулим роком собівартість жита на гектар для підприємства практично не зросла. Ціна на добрива зменшилася, на дизельне пальне — також. Тому затрати на жито окупаються.

«Жито — не експортна культура. Воно йде на внутрішній ринок для хлібопекарської промисловості. У нас було 2 тисячі тонн жита і ми його продали дуже швидко. Це перспективна культура. Чому жито не сіють холдинги – не знаю...»,— розповідає директор господарства.

Технологія вирощування

Далі ми потрапили на житні поля, де на власні очі переконалися: перезимувала культура добре. Агроном господарства розповідає, що цього року окрім звичного гібриду ПІКАССО на демо-посівах випробовують гібриди ПАЛАЦЦО, ГУТТІНО і БРАЗЕТТО компанії «КВС-УКРАЇНА». ПІКАССО господарство вирощує вже 7 років. Урожайність бувала й 7т/га.

«Попередником під жито була гречка. Хоча бувають і кращі попередники – горох, вика, люпин. Норма висіву жита у нас 70 кг/га або 2 млн. схожих насінин/га. Глибина посіву 3-4 см, минулого року коли була засуха загортали насіння і до 5 см. Але воно кущиться дуже добре. З осені зробили дискування, вирівняли поверхню. Весною внесли 2ц/га КАСу так як і під пшеницю. Потім обробили фунгіцидом і внесли КАС 50 кг/га. Другу фунгіцидну обробку здійснили АльтоСупер і внесли КАС 10 кг/га. Цього року плануємо отримати 60 ц/га », – розповідає головний агроном підприємства Михайло Бондар.

Чоловік додає, що запобігати виляганню вже багато років допомагають регулятори росту. І хоча інколи жито вражає «іржа», посіви псують хвороби і шкідники — з ними успішно борються.

«З інсектицидів застосовуємо Бі-58, Фастаккомпанії BASF, фунгіциди — Рекс Дуо, Абакустеж BASF. В майбутньому плануємо застосовувати їхній протруйник Систіва, який буде введений в реєстр 2017 року», — говорить агроном.

Обробіток жита здійснили у повному обсязі: внесли добрива, обробили гербіцидом Грандстар, двічі – фунгіцидом, внесли регулятори росту (використовують хлормекват-хлорид), зробили підживлення рідкими азотними добривами. Тому очікують максимального врожаю. Збирання проводять при повній стиглості при вологості до 15%

Низька ціна

Головний інвестор підприємства Віктор Ланько переконаний, що ціна на жито в Україні низька.

«Жито ніколи не буде мати нормальну ціну. Бо поруч є білоруси, які цього року вперше в Україну поставили сире жито. Проблема у тому, що Білорусія може поставляти в Україну ще й житню муку. Ми перебуваємо у такій країні, де головне — щоб було дешевше. А яка якість хліба потім буде — неважливо. Минулого року у нас жито дійшло до ціни 3500-3600 грн, а білоруські борошномоли поставили ціну 3200 грн. І наші мірошники сказали, що 3200 грн — краща ціна. Тому нашим фермерам завжди буде важко, бо у нас країна незрозумілої економіки», – вважає власник підприємства.

Віктор Ланько говорить, щоб виграти і отримати гарний прибуток, можна використовувати жито не лише як сировину для хлібопекарської промисловості. Адже жито – гарна культура на корм для тварин. Наприклад, у гібрида ПІКАССО, який на господарстві вирощують вже 7 років, немає високої кислотності, як у звичайного жита, тому воно може спокійно йти на корм худобі. Це дуже вигідно, але чомусь поки що непопулярно. І хоча кілька разів господарство пропонувало своїм зоотехнікам використовувати жито на корм, місцеві поки що не хочуть змінювати звички і годують тварин кукурудзою, ячменем та пшеницею.

БІОКАРТ-АГРО

Друге господарство, яке ми відвідали у перший день нашої АгроЕкспедиції, — «Біокарт Агро». Цікаве воно не лише тим, що прагне вирощувати не досить популярну нині культуру — жито. Ще одна його «родзинка» — співвласник Дмитро Валевач. За освітою він фізик-ядерник! Говорить, що роботи за спеціальністю в Україні, звісно, немає, а от поля його «кликали» неодноразово, тому він і вирішив піти у аграрку. Тим більше, що це батьківська справа.

Культури, що вирощуються

Земельний банк «Біокарт Агро» становить 3,3 тис. га. З культур, що тут вирощують: соняшник, пшениця, жито, наступного року пробуватимуть вирощувати горох, а от від кукурудзи поступово відмовляються. Минулого року жито займало всього 40 га. На цій площі вдалося отримати урожайність у 4,5 т/га. Цьогоріч цю культуру посіяли уже на площі 170 га.

Вирощування жита

Попередником під жито був соняшник. По урожайності у 2015 це поле було одним з найгірших у господарстві.По посівах жита була проведена обробка сульфаніл-сечовиною, оскільки хотіли прибрати метлицю. По живленню: з осені не давали нічого, а під час відновлення вегетації – 300 кг/га аміачної селітри, 2 кг/га мікродобрив і 10 кг/га карбаміду.

Що стосується засобів захисту, то у господарстві по пшениці та житу користуються виключно препаратами BASF. З цією компанією підприємство почало працювати близько трьох місяців тому. Склали систему захисту та плани по урожайності. Крім цього, власник господарства часто звертається до представників за консультацією по часу застосування препаратів або за допомогою у виявленні хвороб, які присутні на полі, а також за порадою, які препарати проти них краще застосовувати.

Фунгіциди ще не застосовували. Планували Рекс Дуо, але, за словами Дмитра Валевача, ще дивитимуться, спостерігатимуть. Якщо буде необхідність, фунгіцидами проведуть обробку, якщо ні, то не будуть. Планують використання в майбутньоому нового протруйника насіння Систіва компанії BASF. Інсектициди застосовували Бі-58, Фаста.

На житніх полях господарства побачили, що стан посівів середній, навіть добрий. За оцінками наших експертів на 3,5 — 4 т/га можна розраховувати.

Жито на полях господарства трохи недокустилося через те, що тут піски і був неправильний підхід по підживленню, але наступного року це буде виправлено.

«Я уже говорив, що не є агрономом, зробив це самостійно, а коли звернувся за допомогою, уже було пізно. Незабаром будемо робити фунгіцидну обробку препаратом «Рекс Дуо» і хоча на кількість стебел ми не вплинемо, але на масу тисячі насінин ми можемо вплинути і максимально «підтягнемо» той результат, якого можемо досягти»,— запевняє Дмитро Валевач.

Знаходитися на полях господарства та спостерігати за першими кроками молодого агарарія було дуже цікаво, але настав час їхати на третє, останнє на сьогодні підприємство. Сподіваємося, що Дмитро Валевач стане чудовим спеціалістом у справі землеробства та наб’є якомога менше «гуль» під час такого навчання.

АГРОДІМ

ПОСП «Кіпті», що входить до холдингу «Агродім» — останній пункт експедиції першого дня, але не менш цікавий, ніж попередні два, адже не дивлячись ні на що, керівництво цього господарства не боїться експериментів.

Біля дверей головного офісу підприємства до екіпажу АгроЕкспедиції долучається новий експерт — міжнародний експерт компанії «КВС-Україна» Даг фон Капхерр, який має велике по європейським міркам фермерське господарство в Польщі. Він готовий проїхатися по полям підприємства і проінспектувати посіви!

Але спочатку, нам все ж таки було цікаво дізнатися про господарство з перших вуст — від директора ПОСП «Кіпті» Володимира Безнощенко.

Земельний банк підприємства складає 1,4 тис га. і раніше воно входило до складу господарства «Червона Україна». Щорічно тут вирощують 400-450 га зернових. Жито ж вирішили спробувати сіяти минулого року на площі в 100 га. Урожайність склала 59 ц/га. І якщо в минулому році використовувалося лише насіння гібриду компанії «КВС-УКРАЇНА» ПІКАССО, то цього року на агрофірмі спробували посіяти власне насіння F2 у співвідношенні 50/50.

Найцікавіше, що серед усієї структури холдингу «Агродім» житом займається лише ПОСП «Кіпті», хоча попит на таку продукцію є. Окрім цього, на господарстві вирощують такі нетипові для агрохолдингів культури, як гречка і просо, а також озиму пшеницю, сою, соняшник. Раніше сіяли і кукурудзу, але в останні роки відмовилися від неї, адже керівництво «батьківської» фірми вирішило вирощувати цю культуру ближче до потужностей сушарки у Бахмачі.

Правильна технологія — основа успіху

Насіння використовують компанії «КВС-УКРАЇНА». Технологія і препарати для жита на господарстві такі ж, як і для пшениці. Використовуються засоби фірм BASF, Singenta, DuPont, Bayer. Але СЗР на підприємстві обирають не самі, використовують ті, що й увесь холдинг. Екскурсію по полю провів агроном господарства Володимир Унучко.

До речі, те ж саме і з технікою — її всю надає «Агродім», а от комбайни та трактори іноді доводиться винаймати у сусідніх сільгосппідприємств.

Врожай жита, як і у попередніх господарств, повністю йде на виробництво хлібо-булочних виробів. Наприклад, минулого року всю продукцію викупив «Київхліб».

«Посівна цього року пройшла значно легше минулорічної, хоча ще потрібно посіяти гречку. Озимі дуже добре перезимували», — розповідає Володимир Безнощенко.

Жито — всьому голова

Керівник підприємства вважає жито своєю основною культурою і добре знає про те, що в країні існує дефіцит житньої муки, а врожай цієї культури можна продати дорожче за пшеницю.

Причиною ж того, що жито досі не стало дуже популярним в Україні Володимир Безнощенко вбачає в тому, що ще кілька років тому житня мука була мало кому потрібна і її використовували лише для випікання соціального хліба.

Іноземна допомога

Після розмови команда АгроЕкспедиції відправилася в поля. За проханням агронома і директора підприємства, міжнародний експерт компанії «КВС-УКРАЇНА» Даг фон Капхерр надавав консультації щодо подальшої обробки жита, а також вказав на можливі помилки при його вирощуванні. Лише виходячі з кількості внесених добрив та СЗР, німецький спеціаліст визначив, що врожайність на полі буде на рівні 7 т/га, але у випадку гарної погоди і доброго дощу в червні. Та і взагалі іноземний гість був задоволений станом посівів та зовнішнім виглядом жита.

А наші агроекспедитори попрощавшись із зеленою Чернігівщиною, вирушили до підприємств сусідньої Київщини, щоб в наступному блозі АгроЕкспедиції розповісти багато цікавого про вирощування жита.