Катерина Шубіна: Я можу пробачити людині все, але не халатність у роботі

SuperAgronom.com: Для початку розкажіть, будь ласка, чому ви вирішили стати саме агрономом? Погодьтесь, не найтиповіша для жінки професія.

Катерина Шубіна: Дивилася я колись кіно дуже давнє, там була пісня зі словами «Выходил на поля молодой агроном…», а я була таким романтиком, подумала, як це прекрасно. А ще колись мій батько корову веде та й каже мені: «Дивись, як красується жито!». І ось мені ці слова так запам’яталися, що я захотіла бути агрономом. Та я ж не думала, що така вона складна, ця робота. В чому складність для жінки? Треба, щоб вдома тебе розуміли. Вдома мене розуміють, у мене хороший чоловік. Треба просто завжди добре виконувати свою роботу. І вести себе правильно з чоловіками. З ними набагато краще працювати, ніж із жінками. Я задоволена своїм колективом.

SuperAgronom.com: У вас у господарстві керівник також жінка. Як дві жінки «вживаються» в одному господарстві? Є ж така приказка про двох хазяйок у хаті…

Катерина Шубіна: Наш керівник Кропивна Валентина Миколаївна – чуйна, з великим досвідом. Дуже мудра жінка. Від неї ви ніколи не почуєте лайки. Нам, як спеціалістам, приємно з нею працювати. А ми їй намагаємося допомагати. Вона раніше працювала тут економістом, і завжди була такою допитливою. Все, що в полі, її також завжди цікавило. Я коли почала тут працювати агрономом, пішла поле перевіряти. А тут і вона йде. Каже: «Сама все дивлюся, приймаю площу після людей, чи добре буряки попололи. Щоб гроші платити, треба спочатку перевірити». Ось так і працюємо.

SuperAgronom.com: А який у вас загальний досвід роботи агрономом?

Катерина Шубіна: Я працюю агрономом вже 32 роки. Як інститут закінчила, так і працюю. Перші 20 років пропрацювала в іншому господарстві, проте потім там почалися перебудови і я пішла. Мене сюди запросив тодішній директор Олег Іванович, тоді тут було 2000 га землі. Мені здавалося, що то так мало… А зараз уже 5 700 га, і я думаю, що ми на цьому не зупинимося. Люди з великим задоволенням віддають у це господарство паї. Я думаю, що в нас тут все йде так, як при комунізмі раніше було. Ось зараз завершують роздачу на паї зерна. Ячмінь, пшениця – воно все перечищене, чисте, зерно – як золото. Навантажується на току. Токове господарство ще не дуже  велике, але нам вистачає. І розвозять прямо по домівках людям. Якщо, наприклад, бабця старенька, то їй обов’язково ще й заносять куди треба. Платять, звісно, і грошима. І мед дають, зараз якраз мед викачали свіжий, теж роздають. Солому привозять, кому яка потрібна, бо це ж село, у кожного вдома худоба.

SuperAgronom.com: А які культури ви вирощуєте, яка у вас структура посівних площ у господарстві?

Катерина Шубіна: Вирощуємо ми пшеницю, 900 га в цьому році було, ярий ячмінь – 230 га із підсівом багаторічної трави. Сої – 1 400 га, соняшнику – 1 600 га. Кукурудзи – майже 1 000 га, кукурудза на силос. У нас тваринництво є, корови, свині були. Їх скоротили в зв’язку з хворобою. Є кури, гуси в Миколаївці у нас. Землі в нас і на Покрівщанській сільській раді, де ми знаходимося, а ще – Миколаївка, Першотравнева сільська рада,Зінківська міська рада, Лютенська, Будищанська, Велика Павлівка... Ось це в нас скрізь розкидана земля. Якщо об’їхати все господарство, то це десь із 8.00 до 16.00. Це тільки щоб об’їхати і нічого там не робити – стільки часу. Вирощуємо також буряк кормовий, однорічні трави – це все кормові культури. Минулого року був дуже гарний кормовий буряк. Невелику кількість сіяли, тільки для своїх потреб, і також люди беруть на паї. Беруть із великим задоволенням, бо його, мабуть, поряд ніхто й не вирощує.

SuperAgronom.com: Скажіть, а немає у вас зараз «шахматних» полів?

Катерина Шубіна: Самі «шахматні» зараз і є. Приміряємося, як їх краще обробляти. Я вважаю, що система паювання у нас якась недопрацьована. Хтось її придумав, наче на благо людям. Правильно, і в мене є земельний пай. Якби люди самі обробляли, то нехай би і всі розібрали. А так виходить, що пай забирає хтось один і часто-густо посеред поля. От і мучимося потім усі. І за законом обміняти на таку ж площу, але щоб усім було зручно, не можна. Тому я й кажу, що система недопрацьована.

SuperAgronom.com: Наскільки змінилася цього року сівозміна порівняно з минулим роком. Якщо змінилася, то чому?

Катерина Шубіна: Майже не змінилася. Лише збільшили площі сої цього року. Вона в нас вирощується третій рік. А до цього вирощували цукрові буряки, 400 га буряків було в нас. Та чомусь керівництво вирішило, що через цінову політику цукрові буряки вирощувати не варто, тому в цьому році сівозміна вже без них. А так у нас урожайність 50–60 т/га, було й 70 т/га. Вивчилися вже їх вирощувати, і досвід є, і технологія. Чомусь лежить у мене душа до цієї культури.

SuperAgronom.com: А як щодо сої?

Катерина Шубіна: А по сої ми ще вчимося, кажу, як воно є (сміється). Соя – культура дуже цікава. І в цьому році показала, що треба робити, а чого не треба. І що потрібно кожного року робити.

SuperAgronom.com: Розповісте про це детальніше?

Катерина Шубіна: Не знаю, як цього року було в людей, але в нас був дуже важкий рік. Дуже багато залишилося кукурудзи. Практично зимою її збирали. Лишилося багато площ без оранки, був у нас мінімальний обробіток. Змінилася сівозміна, у нас цього року додалося 440 га землі, віддали нам люди свої паї. Там була посіяна кукурудза, то попередні орендарі скосили її лише навесні. Ми ті площі соєю засіяли. Ми, зазвичай, сою сіємо не ГМО, хоч це й важче – вирощувати звичайну сою. Частину сіяли цього року по кукурудзі, частину – по соняшнику. Ніде було дітися, змінювали планування площ буквально на ходу через екстремальну весну. Але соняшник – поганий попередник для сої. Якби можна було, я б завжди сіяла сою після кукурудзи.

SuperAgronom.com: Тобто соняшник ви не дуже полюбляєте?

Катерина Шубіна: Навпаки, соняшник – одна з улюблених культур. Та вони в мене всі улюблені. Я взагалі свою роботу люблю, а як перші сходи з’являються, у мене просто душа радіє. Для мене поле – як моя дитина. Для сої соняшник попередник поганий, проте як культуру я його люблю вирощувати.

SuperAgronom.com: А як з іншими культурами у вас стосунки складаються? Який урожай пшениці цього року отримали?

Катерина Шубіна: Пшениця цьогоріч по-різному, ось поряд із нами поле дало 5,7 т/га, взагалі у Покровському уся пшениця дала понад 5 т/га. Цього року я врожаєм задоволена, він десь такий і планувався, бо пшениця входила в зиму у фазі 3 листків, подекуди 4. Причому, сівба проводилася вчасно. А весною, хто б що не казав, я вважаю, погода була гарною саме для пшениці. Вона продовжила те, що восени культура не встигла, подовжила строки вегетації, тому і врожай. Та густоти, звісно, потрібної не було, вона ж не розкущилася. Один продуктивний пагін майже повсюди був.

Щодо кукурудзи зараз нічого не казатиму, можемо цього року і 12 т/га взяти, а може бути посуха, то й нічого не отримаємо. Зараз кукурудза гарна стоїть. Але вона такою і 3 роки тому була, мов намальована, усі їздили милувалися. Думали, оце врожай буде! А потім посуха, і не виправдалися наші надії.

SuperAgronom.com: А якусь іще культуру хотіли б собі до сівозміни додати?

Катерина Шубіна: Горох би хотіла. Це для пшениці найкращий попередник. Соя теж непоганий, проте горох – найкращий.

SuperAgronom.com: Ви єдиний агроном у господарстві?

Катерина Шубіна: Ні, чому ж. У мене є ще два агрономи, працюємо разом, і ніби дружно. Не знаю вже, як їм під керівництвом жінок, але жодного разу за все життя я нічого поганого від чоловіків про себе не чула.

І це добре, що є колеги, є кому підмінити. Бо ми ж будь-яку техніку ніколи в полі саму не лишаємо. Завжди агроном повинен бути біля техніки. Я не розумію, як можна покинути того ж обприскувача, щоб він працював уночі без агронома. Це нонсенс.

SuperAgronom.com: Може, є якийсь випадок у вашій практиці, який вам запам’ятався на все життя?

Катерина Шубіна: В іншому господарстві було таке. Передають: негайно агрономові потрібно виїхати на поле. Один тракторист, досвідчений, вже йому й років десь за 50 було, говорить: «Я не буду сіяти. Давайте сюди агронома. Ось подивіться, які грудки, я сюди сіяти не буду». Я, звісно, приїхала і з ним поговорила. Ось це мені запам’яталося на все життя: людина – справжній хлібороб, переймається не за те, щоб швидше насіння вкинути та додому, а за те, чи ростиме це насіння на такому полі.

SuperAgronom.com: І що ж ви тоді сказали, наказали-таки сіяти?

Катерина Шубіна: Я йому сказала, що ми це поле ще котками пройдемо. І тоді на ньому все ж був непоганий урожай. То мені так було приємно, що він це мені сказав, що він дійсно хлібороб. Я таких людей дуже поважаю. Взагалі усе можу прощати людям, тільки не халатне ставлення до роботи. Якщо взявся – роби як годиться. Не знаєш як – спитай.

Я людям завжди пояснюю, нікого не караю за помилки. Хоч на вигляд я й сувора, як усі мені кажуть, проте намагаюсь до усіх людей по-людськи підходити.

SuperAgronom.com: Дякуємо за цікаву розмову, успіхів вам!

Олена Басанець, SuperAgronom.com