Ігор Безуглий: Гороховий бум цілком виправданий і з виробничого, і з наукового поглядів

Останнім часом в Україні розпочався справжній гороховий бум: горох масово повертається на наші поля, все більше агровиробників схиляються до його введення у сівозміни. Про причини такого сплеску популярності та перспективи гороху в Україні SuperAgronom.com розпитав завідувача лабораторії селекції гороху Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва Ігоря Миколайовича Безуглого.

SuperAgronom.com: Останнім часом вирощувати горох планують все більше наших аграріїв. Як ви вважаєте, з чим це пов’язано?

Ігор Безуглий: Дійсно, гороховий бум розпочався в останні 2–3 роки, і він лише набирає обертів. Справа в тім, що є науково обґрунтована структура сівозмін, у якій чітко вказано, що частка зернобобових у сівозміні повинна сягати 25%. Кілька років тому ця цифра була усього 6%, збільшувалися площі під соєю в основному, а під горохом вони, навпаки, зменшувалися. Але соя дуже ненадійний попередник: бувають роки, коли її вдається зібрати лише тоді, як пшеницю озиму вже не посієш. Горох є взагалі одним із найкращих попередників, після чорного пару це найкращий попередник для посіву озимих культур. За роки нашої незалежності акцент у сільському господарстві, в рослинництві, в основному робився на дві культури – озима пшениця та соняшник. А ці культури, як відомо, ґрунти дуже виснажують, тому ріллю потрібно потім якось відновлювати. Горох же не лише для ґрунту корисний, а й для кишені виробника, бо має попит на ринку.

SuperAgronom.com: Які сорти гороху пропонує сьогодні Інститут ім. Юр’єва, які головні параметри цих сортів?

Ігор Безуглий: Сьогодні у нас є приблизно 6-7 випробуваних сортів, про найновіші поки не будемо говорити, тому що насінництво за ними ще не розгорнуто. Найбільш «старі», якщо можна так сказати, — сорти Модус та Девіз. Їм уже близько 10 років, але це дійсно надійні високопластичні сорти, які дають стабільний урожай в усіх зонах України. Недаремно сорт Девіз визнано національним стандартом, із ним порівнюють усі нові сорти, які надходять до державного сортовипробування.

Є ще цікаві сорти Царевич і Глянс. Царевич з усього нашого набору сортів є найбільш скоростиглим. До речі, я завжди рекомендую для виробників мати у себе щонайменше 2 сорти, які б відрізнялися тривалістю вегетаційного періоду. Один сорт може в даних погодних умовах «вискочити» у цьому році, інший – в наступному… Тобто, щоб різниця була хоча б у тиждень у строках дозрівання. Ну й, тим більше, це розтягує оптимальні строки збирання, що буває досить зручним для виробника.

Останні наші сорти — Оплот, Отаман і Меценат. Сорт Оплот минулого року по всій Україні показав найвищий результат, у Київській області – понад 5 т/га, в Запорізькій області – 3,3 т/га, тобто, це сорт інтенсивного типу. Отаман і Царевич — сорти зі стійким до осипання насінням. Інакше кажучи, якщо навіть біб розлущиться, насіння не опадає. Меценат у 2015 році показав найвищий урожай серед наших сортів.

Чим ще в позитивний бік відрізняються сорти Отаман і Меценат: у них дрібніше насіння, маса 1000 насінин менша, і витрати посівного матеріалу на 10–15% знижуються. Тому що у гороху низький коефіцієнт розмноження, він висівається близько 300 кг/га, а якщо сіяти насіння високих репродукцій, яке дорого коштує, то ці 10–15% мають значення.

Також на підході ще 2 наших нових сорти – Корвет і Гайдук, але насінництво за ними ще не напрацьоване. Також у цьому році вперше передали на випробування зеленозерний сорт гороху Малахіт, тому що є попит і на такий горох.

SuperAgronom.com: А які характеристики гороху ви вважаєте найголовнішими на сьогодні?

Ігор Безуглий: Ну, по-перше, це технологічність, зараз усе насінництво йде до того, щоб у виробництві були всі сорти безлисточкові, які не мають листків, тільки прилисники й вусики, котрими вони міцно зчіплюються і завдяки цьому не вилягають. Усі сорти, які були раніше, листочкові, потенціал у них був більший, вищий, але отримати цей потенціал було неможливо, тому що рослини вилягали, підпрівали. Нинішні сорти залишаються стояти до самого збирання і без проблем збираються прямим комбайнуванням.

Ну й, звичайно ж, традиційні параметри — це висока продуктивність, менш значущий показник – вміст білка, але скажімо так, у селекційній роботі він дуже важко піддається.

SuperAgronom.com: Чи є якісь особливості вирощування гороху залежно від регіону? За строками сівби, наприклад?

Ігор Безуглий: Строки сівби, я думаю, за регіонами не відрізняються. Горох потрібно сіяти першим, щойно умови дозволяють — одразу сіяти. Саме найбільш ранні строки, навіть сіяти найпершим, а потім уже ячмінь. Тому що гороху потрібно для проростання вдвічі більше вологи, ніж для злакових культур. Так що тут регіональної залежності немає — як тільки можна зайти в поле, так і сіяти.

SuperAgronom.com: Яка, на вашу думку, роль гороху у сівозміні?

Ігор Безуглий: Його роль у сівозміні неможливо переоцінити. Чому зараз майже усі виробники почали відводити площі під горох? Тому що фітосанітарний стан сівозмін значно погіршився у зв’язку з тим, що, як я казав уже, вирощується обмежений перелік культур. Горох покращує структуру ґрунту, його кореневі виділення розщеплюють фосфати, які потім використовують наступні культури. Не слід забувати також про фіксацію біологічного азоту.

SuperAgronom.com: Які головні проблеми вирощування гороху ви можете назвати?

Ігор Безуглий: Проблеми, звичайно, існують. По-перше,  це велика чутливість до вологозабезпечення. Є волога — буде урожай у будь-якому разі, посуха — отже, навіть найкращий сорт урожаю не дасть. Тобто горох сильніше реагує на несприятливі умови, ніж інші культури. По-друге, бур’яни, особливо осотові. Якщо злакові культури високорослі та хоч якось придавлюють такі бур’яни, то осот у горосі почуває себе дуже добре.

Дякуємо за цікаву розмову!

Людмила Лутицька, Олена Басанець, SuperAgronom.com