Друга річниця Каховської катастрофи – наслідки та результати комплексних досліджень (частина 2)

6. Соціологічне дослідження «Каховське водосховище: минуле, сьогодення, майбутнє». Висновки ґрунтувалися на основі опитування 189 респондентів місцевого населення Херсонської області за кількісними (чисельність, вікова група) та якісними (категорії населення – стать, вид та сфера діяльності) показниками. За результатами соціального дослідження визначено, що для 79,4% респондентів умови їх існування та господарська діяльність залежали від Каховського водосховища, 85,7% опитуваних вважають, що процвітання Херсонської області залежало від функціонування водосховища. Встановлено, що 81,5% респондентів вбачають за необхідне відновлення, заповнення і функціонування водосховища за новими технологіями. Зокрема, 65,8% опитуваних вважають, що рішення повоєнного відновлення повинно ґрунтуватися на колегіальному бачені науковців, органів влади і місцевого самоврядування, міжнародних експертів та представників бізнесу. Встановлено, що 54% респондентів віддали перевагу обізнаності наукової спільноти, достовірності і надійності інформації у наукових публікаціях. 88,0% опитуваних дотримуються позиції, що осушення Каховського водосховища є комплексною проблемою забезпечення подальшого існування області у сфері економіки, екології, соціальної безпеки. Обговорення проблем відновлення Каховського водосховища є актуальним, оскільки 94,8% респондентів на даний момент проживають на пошкоджених територіях, або планують повернення після війни. Таким чином, масштабність і шкода від знищення Каховського водосховища окупаційними військами визначається за рівнем небезпеки екологічних та соціально-економічних наслідків, а також можливості повоєнного відновлення пошкоджених територій відповідно баченню місцевого населення.

7. Обґрунтування сценаріїв функціонування території Каховського водосховища. Обґрунтовано напрями повоєнного функціонування території Каховського водосховища за трьома сценаріями (рисунок 25): сценарій 1 – відбудова дамби гідроелектростанції та заповнення водосховища відповідно умов його попереднього існування; сценарій 2 – формування природно-рослинної екосистеми; сценарій 3 – створення за сучасними технологіями природно-штучної системи водосховища з частковим наповненням водою і створенням лучно-болотного та лісового середовища у верхній частині водосховища.

Рисунок 25. Сценарії функціонування території Каховського водосховища

Для покриття питних і санітарно-гігієнічних потреб та зрошення для південних регіонах України необхідно на рік більше 500 млн м³ прісної води, зокрема для допоміжної діяльності рослинництва необхідно додатково 700 млн м³ води. Після осушення Каховського водосховища дослідниками висловлювалися різні думки щодо можливого покриття водного дефіциту Півдня України загальним об’ємом більше 1200 млн м³ прісної води на рік:

• Перше бачення вчених ґрунтувалася на можливості покриття дефіциту води за рахунок резервів Дніпровського водосховища, яке розташоване найближче до територій водозабезпечення колишнім Каховськими водосховищем. Але за нашими гідрологічними дослідженнями визначено, що резерви Дніпровського водосховища не задовільнить ці потреби повною мірою, виникнуть нові екологічну проблеми і дефіцит види для водокористувачів регіону Дніпровського водосховища. Зокрема, споживання наднормових обсягів води з Дніпровського водосховища призведе до порушення водності, погіршення гідрологічного режиму і екологічної стійкості водних екосистем в нижній течії річки Дніпро.
• Друге бачення вчених ґрунтувалася на можливості забору води безпосередньо з русла річки Дніпро, яке проходить через долину осушеного Каховського водосховища. За нашими дослідженнями це забезпечити неможливо. У маловодні роки водозабір з природного русла Дніпра не забезпечить навіть мінімального необхідного рівня водоспоживання покриття дефіциту води на Півдні України у літньо-осінній період. У роки із середньою водністю водозабезпечення річки не може покрити середній і максимальний рівень потреби місцевого населення у воді. У багатоводний період за умови максимального рівня водоспоживання води населенням, рівень забезпечення водою із річки Дніпро забезпечить лише 40-50% потреби.
• Третє бачення ґрунтувалася на можливості створення мережі свердловин на Півдні України для водозабору підземних вод. За нашими дослідженнями понаднормове використання стратегічно важливих запасів підземних вод для покриття дефіциту водоспоживання призведе до прискореного їх виснаження, заміщення прісноводних горизонтів солоними підпірними морськими водами Чорного і Азовського морів, що спричинить нову хвилю дефіциту води, стане причиною ущільнення, деградації та засолення ґрунтів.
• Четверте бачення вчених ґрунтується на можливості опріснення та споживання солоних вод з Чорного та Азовського морів. За нашими дослідженнями застосування цієї технології є економічно невигідною, енерговитратною і не спроможне задовольнити потреби у прісній воді. Зокрема, зменшення водоспоживання та застосування технологій краплинного зрошення на каштанових солонцюватих та солончакуватих ґрунтах Півдня України, де рівень залягання мінералізованих ґрунтових вод має глибину 2-5 метрів, стане причиною збільшення осередків вторинного засолення ґрунтів та формування солончаків, що виключає ймовірність схвалення такого роду проєктів.
• П’яте бачення вчених ґрунтується на можливості застосування каналізаційно-поверхневих стоків міста Херсон, які потрапляють до акваторії р. Дніпро в обсязі 20,5 млн. м³, в тому числі каналізаційних стоків 18,0 млн. м³, поверхневих – 2,5 млн. м³ (об’єми скидів до 2022 року). Нами розраховано і запропоновано рекомендації щодо можливості використання цих вод для потреб зрошення. Відповідно до якісної оцінки каналізаційних стоків за агрономічними критеріями визначено, що вода придатна для зрошення за умов попереднього покращення. Відповідно до щорічних обсягів каналізаційно-поверхневих стоків м. Херсон, повторне їх використання може забезпечити зрошення міських та приміських земель для вирощування сільськогосподарських культур на площі 9,5 тис га. Вжиття запропонованих заходів знизить негативний вплив каналізаційно-поверхневих стоків на гідроекосистему Нижнього Дніпра та забезпечить отримання врожаїв сільськогосподарських культур на зрошуваних землях за рахунок повторного використання каналізаційно-поверхневих вод. Такий підхід забезпечить лише 3% потреб площі фактичного зрошення Херсонщина на рівні до 2022 року. Тому, повноцінне відновлення зрошення та водопостачання може за умови відновлення Каховського водосховища.

• В цьому контексті, на увагу заслуговує третій сценарій (рисунок 26) функціонування території Каховського водосховища. В свою чергу, це задовольнить потреби населення у воді, збереже різноманіття рослинних і донних біотопів природно-штучних екосистем, сприятиме досягненню цілей сталого розвитку та збалансованого природокористування на Півдні України. Для цього пропонуємо відокремити дамбою верхньої мілководної частини, що займала 725 км², це становить 34% території водосховища. Відділення дамбою мілководної території дасть можливість зберегти 45% площі сформованої рослинності загальною біомасою 2,3 млн т. В структурі рослинних біотопів буде збережено 55% площі деревної рослинності та 37% лучної та болотної рослинності. Зокрема, збережена ділянка рослинності стане важливим осередком існування, збільшення і збереження рідкісних природоохоронних видів флори і фауни. Буде покращено функціонування пан’європейського Дніпровського меридіонального екологічного коридору. Технологічне рішення відмежування дамбою рослинного осередку потребує створення обвідного каналу (на рисунку 26 виділено жовтим кольором) на цій території. Канал забезпечить підтримку необхідного рівня вологи у спекотні сезони року для збереження та розвитку рослинної біомаси. Також канал стане важливим додатковим джерелом постачання води для задоволення санітарно-побутових потреб місцевого населення.

   

  Рисунок 26. Сценарій 3 – природно-штучна система Каховського водосховища

  Заповнена водою територія матиме 66% (1400 км²) площі водосховища з об’ємом води близько 15 км³. Це дасть можливість відновити біотоп донного активного мулу, який являється важливою кормовою базою риб і біологічною очисткою поверхневих вод. Відсікання мілководної частини і звуження акваторії верхньої частини водосховища збереже швидкість течії вод, що зумовить покращення гідрологічного функціонування верхньої і середньої частини акваторії водосховища. Для попередження негативних наслідків погіршення якості поверхневих вод і евтрофікації, необхідно перед затопленням водосховища здійснити видалення рослинного покриву і донних відкладів з території водосховища. Видаленні доні відклади з водосховища після доопрацювання і очистки можуть бути використані для відновлення деградованих і пошкоджених війною ґрунтів. Для забезпечення нересту і збереження різноманіття гудробіонтів необхідно врахувати технічні особливості створення рибопрохідного каналу при будівництві дамби. Також для зменшення надходження великих об’ємів неочищених стоків необхідно провести модернізацію очисних систем підприємств і населених пунктів, здійснити берегоукріплення і відновлення водоохоронних зон річки Дніпро і її притоків, провести протиерозійне облаштування та оптимізацію сільськогосподарських земель на основі басейнових принципів природокористування. В свою чергу, це знизить рівень негативного вплив господарської діяльності на водні екосистему та сформує передумови збалансованого водо- і землекористування. Зокрема, важливим у відновленні ґрунтової родючості, впровадженні протиерозійних заходів і збереженні вологи є обов’язкове впровадження регенеративного землеробства з переходом посівів від монокультури до багатопільних культур із збільшенням частик вирощування бобових та інших покривних культур у сівозміні, збільшення різноманіття агроценозів за рахунок застосування нішевих медоносних культур. Важливо наголосити на можливості застосування диференційованого землеробства, насамперед, із застосуванням технологій безвідвальної обробки ґрунту, а також заборонити обробку земель на схилах, спрямувати зусилля на відновлення природного рослинного покриву і лісосмуг. Важливим є також створення протиерозійних ремізів (ділянки з частково штучно загущеною рослинністю, яка служать укриттям для диких тварин).

  Таким чином, на сьогодні залишається актуальним питанням вибору оптимального сценарію повоєнного відновлення та функціонування територій південного регіону з оцінюванням адаптаційних можливостей українців до нових умов існування. В цьому контексті важливим є підтримка малого і середнього виробника, врахування громадської думки і позиції місцевого населення щодо напрямів регіональних стратегій і заходів повоєнного відновлення порушених територій, перегляд цілей та забезпечення сталого розвитку регіонів відповідно до соціально-економічних потреб та екологічного стану територіальних екосистем з урахуванням кліматичних змін та додаткової розробки оптимальних сценарії водозабезпечення землеробства у перехідний період повоєнного відновлення Півдня України.

  Перспектива досліджень. Отримані результати являються важливим інформаційним ресурсом документування війни в Україні, доказом вчинення екоциду з боку російського збройного агресора по відношенню до України та Європи. Дослідження спрямовано на пошук шляхів відновлення пошкоджених територій та визначення умов повернення людей, що потребує подальших наукових досліджень екологічних наслідків та актуалізує наукове обґрунтування напрямів соціально-економічного відновлення. Прогнозування та розробка сценаріїв функціонування цих територій на сьогодні можливо проводити лише шляхом оцінюванням спроможності адаптації українців до сформованих умов. У зв’язку з цим важливим є продовження досліджень, здійснення постійного моніторингу стану тимчасово-окупованих, фронтових та прифронтових територій; продовження системних досліджень причин і наслідків екоциду та геноциду; розширення території дослідження, збільшення індикації показників якості і складових навколишнього середовища; інформування населення і міжнародної спільноти через розміщення результатів дослідження про наслідки війни у публічного просторі; розробка геоінформаційних проєктів із детальним обґрунтуванням сценаріїв функціонування території Каховського водосховища за басейновими принципами управління на засадах сталого розвитку; розробка картографічних проєктів просторового планування для повоєнного відновлення територій пошкоджених війною.

  Інформація представлена за результатами комплексних досліджень:

  Віталія ПІЧУРИ – доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка, Херсонський державний аграрно-економічний університет

  Scopus: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57189495808

  ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0358-1889

  Лариси ПОТРАВКИ – доктор економічних наук, професор, професор кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка, Херсонський державний аграрно-економічний університет

  Scopus: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57202444369

  ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0011-2286