Роман Павлик. Внесення добрив РОР-up методом

Особливо це стосується застосування добрив ― вже давно стало нераціональним суцільне внесення на всю площу поля великої кількості мінеральних елементів. Сучасні технології передбачають диференційоване та локальне внесення поживних речовин, використання більш доступних форм добрив та збалансованого за за фазами розвитку культури їх складу.

Про одну з таких технологій ― РОР-up метод внесення стартових добрив ― ми попросили розповісти Романа Павлика, головного фахівця з агрохімії агропромислового холдингу  «Астарта».

SuperAgronom.com: Розкажіть коротко про сам метод РОР-up та чим він відрізняється від звичайного внесення стартових добрив?

Роман Павлик: Сам метод бере початок зі США ― саме там уперше почали працювати з ним. Суть його в тому, що внесення добрив відбувається прямо в насіннєве ложе. Тобто за безпосереднього контакту з насіниною.

Раніше ніколи не випробовувалося внесення добрив в такому близькому контакті з насінням, оскільки була проблема із фітотоксичністю, яка викликалася великою дозою, насамперед, фосфорних добрив, котрі вносились у припосівне ложе.

Справа в тому, що раніше використовувались добрива, які мали розмір гранули від 3 до 5 мм. Якщо така велика гранула потрапляє в прикореневу зону, вона несе фітотоксичність.

За технології POP-up використовують мікрогранулу. Що ж таке мікрогранула? Це крупинка розміром від 0,5 до 1,2 мм. Коли безпосередньо біля насінини розміщуються такі маленькі гранули, ми не маємо фітотоксичності й отримуємо хороший старт рослини.

SuperAgronom.com: Які культури найкраще реагують на цей метод внесення добрив?

Роман Павлик: У нашому випадку, якщо брати до уваги холдинг «Астарта», то це кукурудза, яка найбільше відгукується на внесення стартових добрив, зокрема ― фосфорних.

Особливо, коли посів кукурудзи проводиться за таким попередником як цукровий буряк. В «Астарті» на 95% площ попередником є цукровий буряк, а всі знають, що кукурудза після цукрового буряка страждає так званим «синдромом цукрового буряка» або  PCS (Purple Corn Syndrome). Це пригнічення, яке візуально ми бачимо у фазі 3–5 листків у вигляді антоціанового забарвлення листя. Синьо-фіолетовий його колір свідчить про те, що кукурудзі бракує фосфору.

Згідно з американськими виданнями, «синдром цукрового буряка» викликаний тим, що буряк, як попередник кукурудзи, не є культурою-господарем грибів мікоризи, які безпосередньо беруть участь у симбіозі з рослиною і дозволяють забезпечити краще засвоєння фосфору. Це одне з пояснень того, чому саме після буряка кукурудза погано себе почуває на перших етапах розвитку.

За POP-up методу стартового підживлення ми рівномірніше розподіляємо й перемішуємо гранули добрива в ґрунті. Тобто в нас відбувається внесення азотно-фосфорних у насіннєве ложе й культура більше та краще споживає цей фосфор.

SuperAgronom.com: Окрім кукурудзи, для яких іще культур підходить цей метод внесення добрив?

Роман Павлик: Ми використовували його в «Астарті» як під кукурудзу, так і під соняшник. Те, що ми бачили із вегетації, то, зокрема на соняшнику, дуже чітко помітна ефективність цього методу. Добре було видно різницю: де внесено добриво, а де не внесено ― щодо  розвитку на ранніх етапах існувала суттєва перевага.

Щодо сої в нас немає таких хороших і переконливих результатів, оскільки не вдалося минулого року знайти технічне рішення. Справа в тому, що аплікатор не дозволяв внести добриво під кожен рядок. Пробували на буряку ― теж не вийшло дослід правильно закласти, а головне ― облікувати. Тому можу говорити лише про кукурудзу й соняшник, а на інших культурах спробуємо цього року.

SuperAgronom.com: Якщо говорити в конкретних цифрах ― які отримали результати?

Роман Павлик: Якщо в цифрах, то соняшнику ми мали в середньому від 2,5 до 4,5 ц/га прибавки врожайності. Це те, що в нас вийшло на облікових ділянках. Що ж до кукурудзи, вона саме в цій фазі (від 3–4 до 5–6 листків) у нас темніє і має фіолетове забарвлення, а внесення стартового добрива однозначно давало дуже помітний результат. Рослини були зеленіші, кращі в розвитку. Пізніше, у фазі 7–8 листків, ця різниця нівелюється, оскільки вже немає такої різниці у вегетативній масі, але в цілому, прибавка, яку ми отримали,  ― від 3 до 9 ц/га додатково. В середньому десь 4–4,5 ц/га.

Щодо цукрового буряку, як я вже казав, ми не мали змоги закласти об’єктивний дослід. Але те, що я знаю з відгуків, із друкованих видань, зокрема ― сербських та італійських, то там теж є ефект, але не так у прибавці врожайності, як у підвищенні цукристості. Йдеться про 1,5–2% прибавки цукристості, що дуже суттєво.

Із власних досліджень конкретні дані матимемо цього року.

SuperAgronom.com: На яких площах буде використано даний метод в «Астарті»?

Роман Павлик: В цьому році хочемо вийти на цифру 60–65 тис. га. Здебільшого буде робитися ставка на кукурудзу, яка в нас, по-перше, є стратегічною і пріоритетною культурою, а по-друге ― і непогано відгукується, і потребує стартового внесення добрив. Особливо тоді, коли попередником є цукровий буряк. Також соняшник у пріоритеті. По буряку й сої ми ще не вивчили це питання, тому цьогоріч поставимо лише дослід на декількох полях у різних господарствах та регіонах, щоб випробувати й довести ефективність методу.

SuperAgronom.com:Якщо говорити про додаткові витрати, якими вони будуть для тих, хто хоче впровадити в себе метод внесення добрив POP-up?

Роман Павлик: В «Астарті» при посіві кукурудзи використовуються сівалки Kinze. В даному випадку ми лише домонтовуємо на них аплікатори ― і все. І тут особливу увагу слід приділити аплікатору ― обладнанню, яке дозволяє в таких незначних нормах ― 20–35 кг/га ― внести рівномірно та якісно стартове добриво.

Сам аплікатор ― це такий єдиний центральний бачок, який дає змогу оперативно загружати добриво. Тобто не потрібно це робити під кожен висівний апарат, а лише в центральний бачок, від якого йде розвилка і трубки до кожного висівного апарату.

Також цей аплікатор рівномірно й якісно тримає норму внесення, що дуже важливо за таких незначних кількостей, коли йдеться про 20–30 кг/га.

Тобто, щодо затрат на саме внесення, ― потрібен аплікатор. Що ж стосується добрив ― добрива теж однозначно потрібні спеціальні, мікрогранульовані.

Важливий аргумент за перехід на мікрогранульовані добрива, окрім більшої рівномірності внесення та відсутності фітотоксичності, це те, що окрім основних макроелементів ― азоту та фосфору ― вони містять мезоелементи ― це сірка та магній, а також мікроелементи. Для кукурудзи найважливішим із них є цинк ― від 1,5 до 2% у складі.

SuperAgronom.com: Наскільки ці добрива доступні?

Роман Павлик: Їх на ринку є вже достатньо. Принаймні цього року немало. Це і сербські Super Start, із якими працює «Астарта», це й німецькі Easy Start від Compo, це і французькі Physiostart (Timac Agro), італійські Granostart (Puccioni), є низка інших продуктів ― це лише те, з чим я зустрічався на ринку України.

Якщо брати у порівнянні до наших традиційних продуктів, нітроамофоски, наприклад, їхня ціна однозначно буде вищою. Але треба розуміти, що й норма внесення тут теж грає певну роль.

Ціна на такі продукти ― мікрогранульовані добрива ― у межах 1,5–2,5, навіть до €3–3,2 за кілограм. Відтак ціна досить висока, якщо брати до порівняння нітроамофоску, яка зараз на ринку коштує в межах 11–12 грн/кг. Але ж і норми внесення теж різняться.

Враховуючи ту ефективність, яку ми отримуємо і ті норми, з якими ми працюємо, то однозначно тут перевага на боці мікрогранульованих добрив.

За норми внесення від 20 до 30 кг/га на стартові добрива ми витрачаємо 1000–1200 грн, можливо, до 1500 грн на гектар. Ці затрати однозначно окуповуються прибавкою врожайності культури.

Дякую за цікаву розмову

© Микола Сирота, SuperAgronom.com, 2017