Ширина міжряддя і густота висіву для сої — критерії вибору

Українські агровиробники, що сіють сою, застосовують різний діапазон міжрядь. Переважають вужчі — від 12,5 см до 35 см. Але зустрічаються і від 45 см до 70 см.

«Широкі міжряддя зазвичай використовують ті, хто працює по органічній технології з проведенням міжрядних обробітків. Відповідно, тут буде зовсім інша технологічна операція, яка потребує підходів із широким міжряддям», — зазначив Антон Косяк.

При застосуванні технології strip-till ширина міжряддя також дещо коливається, але в середньому це 25 см. При no-till — від до 18 см до 25 см.

Як зауважив пан Антон, кожна ширина міжряддя має право на існування і залежить від багатьох факторів.

Часто — від економіки, тобто матеріально-технічного забезпечення господарства та наявної техніки. Але варто врахувати й інші чинники. Наприклад, забур’яненість поля.

«Для полів, які мають проблему із забур’яненням, ширина міжряддя 12,5-15 см, не підійде. Тому що буде мале вікно для застосування ґрунтових гербіцидів. Ґрунтові гербіциди — так, можуть тримати ефект. Але умови складаються різні. Тож нерідко (та навіть практично завжди) доводиться і страховими працювати. Відповідно, за вузьких міжрядь на забур’янених полях вносити їх буде важче. Бо соя вже на стадії переходу до третього листка може повністю зімкнути міжряддя», — пояснив експерт.

З другого боку, за його словами, через зміни клімату у світі помітна тенденція до звуження міжряддя. І зараз в середньому застосовують від 12,3 см до 17 см.

«Що ж дає вузьке міжряддя? Передусім — оптимізується площа живлення. Тобто на одному квадратному метрі, чи на одному гектарі — іде рівномірний розподіл, скажімо, насінин на гектар. Таким чином соя швидше закриває міжряддя, створюється мікроклімат, зменшується випаровування вологи. Тож у південних чи східних регіонах, де є проблема з вологозабезпеченням, на богарних землях, краще йти «у бік» вужчих міжрядь», — стверджує Антон Косяк.

Водночас, за його словами, щоб отримати від сої максимальну віддачу, більшу врожайність, потрібно зробити оптимальну площу живлення. Оптимально, якщо вона буде умовно в формі круга, де з усіх боків до насінини потрапляє однакова кількість вологи і поживних речовин. Відповідно, бажано щоб була збалансована густота посіву та ширина міжряддя.

Вибір параметру для міжряддя та густоти посіву також залежить від властивостей сорту сої. І тут є один нюанс, про який часто забувають, коли сіють культуру.

«Загалом густота для сорту — це дуже важливий показник. Можна дотриматись усіх складових технології — підібрали сорт, оптимальні умови, врахували ґрунти, зробили інокуляцію, внесли усі необхідні добрива, але посіяли з неправильною густотою і результат виявився не таким, як очікуваний. А чому так сталося? Бо дехто рахує густоту фактичного висіву, а треба рахувати густоту на момент збирання. І насправді величезні втрати можуть бути саме від підбору неправильної густоти», — наголосив експерт.

За його словами, є певні шаблони густоти на момент збирання залежно від груп стиглості сорту сої, на які можна орієнтуватись:

• ультраранні — 700-750 тис./га,
• ранні — 600-650 тис./га,
• середньоранні — 500-550 тис./га,
• середньостиглі — 400-450 тис./га.

В середньому ультраранні й ранні сорти генетично мають меншу стійкість до гілкування. Середні вже більше гілкуються, і та далі. Але в будь-якій групі з них можуть бути винятки. Тобто в пізній групі може бути слабке гілкування, а в ранній — більше гілкування. Тож слід проводити поглиблений аналіз кожного сорту. Крім того, варто враховувати, що селекціонери постійно вдосконалюють свої сорти.

«У наших фермерів є дві тенденції. Одні сіють в кілограмах — в середньому беруть, скажімо, 120 кг/га. Буває, по 10 років той самий сорт сіють, насіння щороку оновлюють, при цьому щоразу ті самі 120 кг/га. Не враховуючи, що в цьому об’ємі може бути як 700 тис. насінин, так і 550 тис., залежно від маси 1000. А друга тенденція — сіють по вказаному вище шаблону. Але й тут потрібно враховувати певні особливості. І «виделки» меж у групі стиглості можуть зрештою вплинути на результат і згадані вже особливості сорту», — зауважив Антон Косяк.

Скажімо, для певного сорту відповідної групи стиглості оптимальна густота 550 тис./га. І в межах 550-650 тис./га урожайність практично не зміниться. Але, зазначає пан Антон, обираючи густоту сої, слід розуміти, на які цілі ви її вирощуєте. Чи хочете отримати максимальний показник по урожайності, товарне зерно. Чи потрібен максимальний набір показників якості — каліброваності насіння, маси тисячі тощо. Бо за зменшення густоти урожайність, і справді може бути менша. Але при цьому параметри якості можуть бути кращими — ті ж вихід чи вирівняність насіння. Відповідно, матиме значення у наведеному прикладі, чи посіяно з густотою 550 тис./га, чи 650 тис./га. Бо урожайність може бути та сама, а от показник маси тисячі відрізнятиметься.

Відповідно, підкреслює Антон Косяк, соя — це така культура, яка дуже сильно реагує на густоту з точки зору маси тисячі. Тобто в разі загущення маса 1000 буде меншою, і навпаки.

«Але для кожного сорту є своя межа. І в кожному правилі є свої винятки. Скажімо, є середньостигла група, для якої оптимальна густота 400-450 тис./га. При цьому в даній групі є сорти детермінантного чи напів детермінантного типу, яким не притаманне галуження. Вони беруть за рахунок ярусності, за рахунок кількості бобів. Отже, такі сорти потребують іншого підходу. Зокрема, більшої густоти. Бо на вказаний в шаблоні максимум у 450 тис./га ми отримаємо десь 3,3 т/га. Натомість у ранній групі, де максимальна густота 650 тис./га, з детермінантного сорту зможемо отримати як хороший показник по масі тисячі, так і максимальний по врожайності, умовно — 4 т/га», — пояснює експерт.

За його словами, треба також ретельно обчислювати вартість посівмату, співвіднсіши її з густотою висіву та прогнозованою врожайністю, пам'ятаючи при цьому про особливості сорту.

«Ретельно досліджуйте характеристики кожного сорту. Бо вони відрізняються не лише за групами чи типами, а й наборами своїх характеристик, кожна з яких може вплинути на результат», — наголосив Антон Косяк.

І ще раз додав, що густота — один з ключових факторів під час висіву, на який обов’язково потрібно звертати увагу.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас