Ситуація на «фронті» боротьби за здоров’я рослин — ринок ЗЗР налагоджується

Тут проблемні моменти почалися іще з осені, коли сталася енергетична та промислова криза в Китаї, де виробляється значна частина діючих речовин. Що призвело до підвищення цін та дефіцит на певні групи препаратів. Загалом ситуація спричинила певне переформатування ринку, але якогось значимого впливу на вітчизняне сільське господарство не сталося б.

Великі підприємства, у яких було більше можливостей завдяки наявності коштів та тісній співпраці з дистриб'юторами, фактично змогли забезпечити свої потреби. Водночас менші господарства розраховували продати ближче до нинішньої весни хороший минулорічний урожай подорожче і за виручені кошти вже закупити необхідні засоби на сезон. Напевно, так би і сталося, якби не війна…

Найбільшого удару (окрім окупації, звісно) завдало блокування українських морських портів. Різке зниження попиту на зерно розбило надії на вигідну реалізацію врожаю. А крім того, було відрізано шлях для доставки сировини та готової продукції ЗЗР, яка на час початку воєнних дій уже прямувала водним шляхом до споживачів. До пункту призначення вантажі не дійшли, застрягши у портах Туреччини зі статусом «транзитні».

За деякими даними, на початок квітня продукція, яка таким чином була заблокована, мала б «охопити» 3 млн га посівних площ. На на кінець першої декади травня Мінагрополітики констатувало, що вітчизняні агропідприємства забезпечені засобами захисту рослин лише на 73%.

І ось нарешті днями надійшла звістка: вантажі із призначеними для України ЗЗР, що застрягли в Туреччині, розблоковано і вони іншими шляхами вже прямують до адресатів.

Ще до цієї новини ми поговорили з представниками різних підприємств, дізнаючись, яка у них ситуація із захистом, чи були проблеми, як їх вирішували, як ситуація може вплинути на майбутній урожай.

Тарас Корнієнко, заступник головного агронома агрогрупи «Агрейн»:

У нинішньому сезоні, як, власне, і в усіх попередніх, ми застосували однаковий підхід. Закуповуємо на 100% усі препарати, які будемо однозначно використовувати. Тобто якщо йдеться про озимі, то це гербіцид і фунгіцид на першу обробку. Стосовно ярих, то ґрунтові гербіциди. А от по страхових гербіцидах і фунгіцидах вже рішення приймаємо по ситуації. Як правило, для соняшнику закуповуємо один фунгіцид для обробки по зірочці, якщо ж є загроза на полі, яка з’явиться раніше, то вже ситуативно закуповуємо препарат залежно від проблеми.

Ми не беремо весь обсяг фунгіциду наперед для профілактики, на всяк випадок — лише ті, що справді допоможуть зберегти потенціал врожаю, який ми заклали системою живлення і властивостями гібриду.

Відповідно, на ці плани усе було законтрактовано раніше. Скажімо, ґрунтові гербіциди ми ще закупили фактично рік тому — у травні 2021 року. І нам партнери чесно виконали свої зобовязання по поставках відповідно до договорів.

Хоча у зв’язку з війною ми вже дещо оптимізували системи захисту. Зокрема, зробили мінімальні обробки озимої пшениці, кукурудзи і соняшнику. Наприклад, по соняшнику ми завжди планували 2 фунгіцидні обробки, цьогоріч запланували поки що одну. Далі побачимо. Взагалі ж фунгіциди — це найбільша стаття затрат на захист, тож таким чином можна буде зекономити.

Тим більше, що наш комерційний департамент попередив, що на ринку є проблема з певними фунгіцидами, може бути дефіцит і затримка поставок, тому ми моніторимо посіви, аби встигнути відреагувати, повторюсь, лише відповідно до ситуації на полі.

Віктор Кухарчук, директор з виробництва компанії «Аграрні системні технології» (АСТ):

Провідною культурою у виробництві групі компанії АСТ є соя, тому особливу увагу ми приділяємо якості гербіцидів. В цьому році компанія, враховуючи ситуацію з експортом зернових, збільшила частку сої у загальній структурі вирощуваних культур. Соя є високомаржинальною і перспективною, але одночасно доволі чутливою культурою. Її вирощування вимагає науково вивіреного підходу і високоякісних ЗЗР.

При застосуванні страхових чи ґрунтових схем захисту сої від бур’янів найбільш якісними є продукти із вмістом діючих речовин метрибузин, S-метолахлор та бентазон. Тож, природно, що ці продукти є найбільш дефіцитними на ринку.

До того ж, зменшення обсягів виробництва S-метолахлору в Китаї призвело до ситуації, коли дефіцит продуктів із вмістом S-метолахлору почав відчуватися ще з осені.

Ситуація на ринку ускладнилась через логістичні проблеми воєнного часу. У зв’язку з війною контейнери із ЗЗР, що вийшли із Китаю до Одеси, були перенаправлені у найближчі з Україною порти. Такими портами перевізники вважали порти Румунії, Болгарії, Туреччини, Греції і навіть Саудівської Аравії. В цьому році ми як й інші агрокомпанії мали вирішувати логістичні проблеми, з якими раніше не стикались. Це завдання виявилось непростим, але на сьогодні вже всі необхідні гербіциди активно перетинають митний кордон України. Зараз можна впевнено сказати, що технологія вирощування не буде порушена, група компаній АСТ забезпечена гербіцидами згідно з планом посівів.

Загалом же компанія АСТ законтрактувала всю потребу в ЗЗР ще восени. Зважаючи на відсутність озимих і ранніх ярих культур, дефіциту ми не відчули. З озимини у нас 1900 га ріпаку — це  трохи більше 1% від структури посівів компанії, тому на ньому ми забезпечені усім.

Хочу також додати, що оптимізація технології захисту — це постійний процес. З одного боку, в АСТ ми робимо цей процес уніфікованим для всієї компанії та її кластерів. З іншого,  — він має певну гнучкість: кожен спеціаліст на місцях має право й обов’язок особисто взяти на себе відповідальність у застосуванні ЗЗР — збільшити/зменшити норму, взагалі відмовитись або додати препарат.

Група компаній АСТ вирощує дорогі культури, які в умовах Західної України можуть показати  рекордні  результати. Тому економити ми не маємо наміру. Ми рухаємось послідовно за нашим планом. В іншому разі справу не варто й  розпочинати. Ніякий ЗЗР не підвищує урожайності культур, а тільки зберігає її потенціал. Тому всі наші культури захищені для розкриття свого потенціалу. А  те, як ми досягаємо такого результату, — це вже потенціал  фахівців компанії АСТ, їхні теоретичні знання та унікальні вміння.

Каталог гербіцидів на SuperAgronom.com

Євген Макарченков, директор департаменту матеріально-технічного забезпечення компанії АСТ:

Розуміючи ймовірний дефіцит препаратів на ринку України через енергетичну кризу в Китаї, а також тенденцію зростання ціни на ринку ЗЗР, група компаній АСТ налаштувала роботу в частині власного імпорту діючих речовин з Китаю і зробила завчасне замовлення на гліфосати та ключові гербіциди ще у вересні 2021 р. З початком воєнних дій стикнулися з проблемою логістики цих препаратів — порт Одеса не приймає судна, тому нам довелось перелаштувати наші маршрути через інші країни. Загалом логістика не лише міжнародна, а й у межах країни протягом першого місяця війни була найбільш проблемною. Згідно з нашими договорами доставка мала здійснюватись силами постачальників, проте протягом першого місяця війни перевізники відмовлялись працювати — як через дефіцит та значне здорожчання пального, так і через активні бойові дії. Компанія АСТ взяла логістику на себе і змогла дотриматись плану підготовки до посівної.

Наразі група компаній АСТ забезпечена усіма засобами захисту, що потрібні для поточної роботи — інокулянти, протруйники, ґрунтові та страхові гербіциди. Поступово почали отримувати поставки фунгіцидної та інсектицидної групи. У перші тижні після початку війни провели аналіз ринку на предмет наявності препаратів, щоб на підставі доступності окремих діючих речовин скоригувати план сівби.

Хоч більшість засобів захисту були  законтрактовані компанією АСТ ще з осені, проте навесні ми внесли деякі зміни у структуру посівних площ та техкарту. Відповідно, виникла потреба у закупівлі додаткових препаратів. На певний момент побачили проблему з фунгіцидною групою — виробники, такі як Syngenta, Corteva Agriscience, повідомили про неможливість поставки 100% законтрактованих об’ємів. Також недоступними стали склади наших постачальників у Харківській, Запорізькій областях, що перебувають на окупованих територіях або були знищені внаслідок ракетних ударів. У будь-якому разі в процесі роботи доводиться щось замінювати — десь на більш дорогі препарати, десь — на генерики.

Ілля Троїцький, головний агроном ГК «Прометей»:

Ще до початку війни вже спостерігалося підвищення цін на засоби захисту. Я загалом в першу чергу звертаю увагу на діючі речовини. Для мене немає проблем — це оригінал чи дженерик, на ринку достатньо високоякісних генериків. І загалом дефіциту ми не помічали.

При цьому певні зміни в системі захисту я допускаю. Зокрема, застосування фунгіцидів буде дещо обмежене.

Це в першу чергу зумовлене тим, що ми не спостерігаємо такого розвитку хвороб на тих же озимих. Не бачимо септоріозу, який часто з’являється після перезимівлі в певних регіонах, тоді як цьогоріч незначна інтенсивність поширення. Не бачимо і сітчастої плямистості на ячмені. Хоча на полях в Баштанському районі на Миколаївщині вона дуже часто зустрічається. Минулого року навіть фактично була епіфітотія по цій хворобі в регіоні.

Щодо ріпаку, то, нажаль, ми не в змозі були провести першу інсектицидну обробку від прихованохоботника у березні через окупацію. Проте при обстеженні полів в кінці березня ми не виявили ознак ураження культури.

В цілому, стан ріпаку по Баштанському району Миколаївської області дуже добрий. Тобто цьогоріч він має високий потенціал.

Щодо соняшнику, то ми сіємо лише стійкі до трибенурон-метилу, з препаратами цієї групи проблем немає. Решту обробок ми будемо виконувати згідно з раніше встановленими технологічними планами.

Тетяна Корольова, провідна менеджерка із закупівлі ЗЗР та насіння ГК «Прометей»:

Окрім забезпечення необхідними засобами наших власних господарств, ми також постачаємо все необхідне для вирощування врожаю господарствам, із якими співпрацюємо по закупівлі врожаю. Скажу, що восени спостерігалися проблеми з гліфосатною групою препаратів, їх не було достатньо обсягів на ринку. Але зараз ми отримали все замовлене у повному обсязі. І якщо враховувати ще залишки з минулого року, то по цій групі усі потреби як господарств «Прометея», так і партнерських господарств повністю забезпечені.

Думаю, це завдяки давній і плідній співпраці з виробниками та офіційними дистриб’юторами, й не лише по ЗЗР, а й по насінню. Я, наприклад, знаю, що деякі компанії недоотримали свій посівмат через відомі всім проблеми з логістикою, спричинені війною. Але нас забезпечили усіма законтрактованими позиціями, в необхідних обсягах, за що я дуже вдячна нашим партнерам.

Трохи переживали — були певні перепони в березні з деякими складами, які розміщувались у Сумській, Київській, Луганській областях і на той момент перебували під окупацією. На них зберігалась закуплена нами продукція. Але до кінця березня все було розблоковано, і вже до початку травня дійшли до нас навіть ті найновіші гібриди, які поки що лише заходять на наш ринок. Через це подекуди посівна трохи затрималась, але ми швидко все відвантажуємо господарствам і вони фактично зразу виходять у поля. Нам навіть вдалось вчасно отримати з окупованого раніше складу добрива марки Вуксал (комплексні добрива для позакореневого підживлення) — це новинка, яку ми цьогоріч мали вперше застосовувати.

Технологій через ці проблемні моменти не змінювали, адже були впевнені, що зрештою забезпечення по запланованих схемах відбудеться. Навіть при тому, що по нових поставках, власне, взагалі на ринку, всі пестициди дуже підскочили в ціні.

Хоча знаю, що багато підприємств, особливо дрібні фермери, змушені різати свої схеми. На гербіцидах навряд чи економили, а ось ціни на фунгіциди дуже «кусаються», тому не кожен «потягне» 2 обробки.

Думаю, цей рік буде значно відрізнятись від минулого з точки зору застосування ЗЗР. Найімовірніше багато хто з фермерів буде економити по максимуму. Не так, як минулого року — і по 2 обробки фунгіцидами, і листкове підживлення щонайменше двічі, і на соняшник 2 підживлення бором не шкодували, десь кукурудзу повним комплексом елементів підживили і ще й окремо цинком і т.д. Зараз всі рішення будуть прийматись по ситуації.

Олександр Аракелян, керівник агрономічного відділу A.G.R. Group:

Дефіциту засобів захисту наша компанія A.G.R. Group, власником якої є Місак Хідірян, не відчули завдяки тому, що замовили весь комплекс заздалегідь і контрагенти зробили все можливе, щоб ми отримали саме замовлені препарати і в повному обсязі.

І ми вже все отримали, за винятком тієї продукції, яка призначалась на площі, що зараз, на жаль, або окуповані, або в зоні бойових дій (а саме в південному регіоні).

Навіть незважаючи на те, що ми змінили сівозміну. Зокрема, по Чернігівському та Сумському кластерах ми повністю прибрали кукурудзу, замість неї сіємо соняшник і десь 800 га гречку. Також у Броварському районі (Київська обл.) із запланованих під кукурудзу 3 тис. га на 1600 га також посіємо соняшник. Думали передусім про майбутнє — в цих регіонах кукурудзу ми зазвичай збираємо з високою вологістю зерна (навіть після десикації це 27-28%, іноді навіть до 30% доходило). Тож доводиться досушувати. У нинішній ситуації не зрозуміло, якою буде  ціна на газ, на послуги сушіння, таким чином вирішили перестрахуватись і відмовились тут від кукурудзи.

При цьому вдалося оперативно у контрагента зробити заміну на ґрунтові гербіциди, що потрібні для соняшнику.

Певні зміни у наші традиційні схеми ми вносили ще восени, коли підскочили ціни в Китаї на сировину і відповідно піднялась вартість препаратів на нашому ринку, ми намагались трохи заощадити. Але загалом у технологію не втручались. Я не вважаю, що на захисті варто економити.

Як бачимо, крупніші компанії, холдинги здебільшого змогли забезпечити своє виробництво необхідними засобами захисту щонайменше на початок сезону. Малим, звісно, важче. І  тут єдине, що можна порадити, — це проявляти гнучкість. Після розблокування вантажів у портах Туреччини ринку ЗЗР полегшає. Принаймні, «зброя» для боротьби з ворогами посівів буде влучна й ефективна.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com