Планування весняної посівної та системи удобрення

Сергій Сальніков, науковий співробітник «Інституту здоров’я рослин»

«У зв'язку з підвищенням цін на добрива, викликаним здорожчанням газу, який є необхідним компонентом для виробництва селітри, карбаміду, амофосу, нітроамофоски тощо, дедалі актуальнішим стає питання грамотного їх використання. Адже при сьогоднішній ціні навіть 50 кг заощаджених добрив на 1 гектар збережуть в середньому від 1 000 до 1 500 грн. Тому аграрії вже зараз намагаються максимально оптимізувати виробничі витрати на агросезон — 2022, і лабораторне дослідження ґрунту — один із дієвих інструментів для досягнення цієї мети. Це дослідження допоможе чітко зрозуміти поточну ситуацію, розробити оптимальну систему живлення і за рахунок зникнення «зайвих» внесень уникнути непродуктивних витрат», — відзначає науковий співробітник «Інституту здоров’я рослин» Сергій Сальніков

Агрохімічне дослідження ґрунту, розповідає фахівець, дасть аграрію чітке розуміння не лише щодо вмісту наявних елементів живлення у ґрунтах господарства, а й уявлення про їх доступність для рослин. Адже ні для кого не секрет, що доступність елементів залежить від багатьох факторів, зокрема й такого показника, як рН ґрунту. Важливим для дослідження є й вміст органічної речовини (вміст гумусу) у ґрунтах: він може слугувати орієнтиром агрофізичного стану ґрунту.

«Завжди є якісь проблеми, що потребують виявлення, діагностики задля прийняття вірних технологічних рішень. Коли працюєш із землею, потрібно розуміти, що ситуація може швидко змінюватись. Тому спиратися на старі дані обстежень чи показники минулих років не варто», — зауважує Геннадій Малий, головний агроном ДП «Ілліч-Агро Донбас», регіонального підрозділу агрохолдингу HarvEast.

Основні показники ґрунтів, що потребують дослідження

Основні показники ґрунтів, що потребують обов’язкового вивчення напередодні посівної кампанії, — це рН ґрунту, валовий і доступний вміст фосфору та калію, вміст органічної речовини. Також дослідження потребують азот і сірка, але потрібно розуміти, що вони є рухомими, отже, їх вміст суттєво варіюється упродовж вегетації.  

«Більш-менш сталою величиною є вміст у ґрунтах мікроелементів. Цей показник також є дуже важливим, адже мікроелементи відіграють значну роль у повноцінному рості та розвитку культур, тож потреба в них є досить високою. Згідно наукових джерел, для формування 1 тонни насіння соняшника потрібно 65 г бору, 50 г цинку та 60 г марганцю. Тому, якщо ви збираєтеся вирощувати на своїх полях соняшник, обов’язково дослідить вміст цих мікроелементів. Також не слід забувати, що лише невелика частина валових форм, що містяться в ґрунті, можуть бути доступні рослині. Науковці стверджують, що в середньому тільки 3-10% бору та 1-1,5 % цинку, що міститься в ґрунті, можуть бути використані рослиною для формування врожаю, а решту потрібно вносити», — додає Сергій Сальніков.

Сьогодні в «Інституті здоров’я рослин», зазначив фахівець, можна дослідити показники родючості (азот, рухомі сполуки фосфору, калію, сірки, рН, гумус), визначити елементний склад ґрунтів (цинк, залізо, мідь, марганець, бор, молібден, кальцій, магній, калій, натрій та інші), а також виявити наявність залишкової кількості пестицидів (270 пестицидів) та ідентифікувати до 703 їх найменувань. Щодо останнього, це, до речі, найширший спектр визначення пестицидів в Україні.

«Однією з ключових переваг співпраці з «Інститутом здоров’я рослин» є надання нашими фахівцями розгорнутих рекомендацій, що базуються на основі агрохімічних досліджень та погодних умов за попередній період. В рекомендаціях подаються розрахунки на заплановану врожайність по макро- та мікроелементам. Крім того, можливе надання рекомендацій для окремих ділянок поля (при автоматизованому відборі з обов’язковою прив’язкою GPS координат). З огляду на отримані дані фахівці проводять розробку диференційованого внесення добрив. За потреби, спеціалісти Інституту можуть розробити рекомендації для поліпшення агрофізичних та агрохімічних показників ґрунтів. Також суттєвою перевагою співпраці є те, що Інститут акредитований на відповідність ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 «Загальні вимоги до компетентності калібрувальних та випробувальних лабораторій», тож проведені тут дослідження визнаються в Україні та за кордоном і гарантують найвищу точність та експертність», — наголошує Сергій.

Як розповів Геннадій Малий, їхнє підприємство звернулося до «Інституту здоров’я рослин» за детальним дослідженням ґрунтів. Адже ДП «Ілліч-Агро Донбас» працює у металургійному регіоні, де кількість викидів важких металів в повітря досить значна.

«Маємо деякі проблеми, зокрема, тут дуже жорстка вода у водоймах, з яких ми беремо воду для сільгоспробіт. До того ж хотіли переконатися, чи містять наші ґрунти важкі метали, та в яких кількостях. Результати дослідження показали, що вода, якою ми користуємося, містить дуже багато заліза, вона жорстка. А рН ґрунту підвищений, тож маємо залуження. Фахівці Інституту рекомендували нам вносити фосфогіпс та колоїдну сірку. Програма розлужнення розрахована на 3 роки, тобто восени і навесні будемо вносити меліоранти і відстежувати динаміку, а також щороку проводити дослідження ґрунту, щоб розуміти, чи потрібно щось коригувати», — розповів головний агроном.

Він також зазначив, що до «Інституту здоров’я рослин» вони зверталися і за дослідженнями рослин пшениці та кукурудзи, якщо помічали якісь проблеми, котрі не могли ідентифікувати самостійно.

«Відправляли на аналіз рослини у горщиках, разом із землею, в якій вони росли, щоб дослідити і саму рослину, і ґрунт на вміст елементів живлення, гумус, вміст хімічних речовин. Завжди залишалися задоволені і отриманими результатами, і ціною дослідження. Нам озвучували наявні проблеми, і ми одразу приймали рішення, як їх розв’язувати», — розповідає Геннадій Малий.

Періодичність та терміни проведення дослідження ґрунту

Ґрунти мають базові показники, розповідає Сергій Сальніков, що можуть змінюватись протягом декількох років, залежно від інтенсивності технології вирощування. Це, в першу чергу, вміст калію та фосфору, мікроелементів тощо. Їх достатньо досліджувати принаймні раз на 2-3 роки. Натомість вміст азоту та сірки у ґрунті нестабільний і змінюється упродовж вегетації. А оскільки ці елементи відіграють важливу роль у розвитку культурних рослин, їх вміст варто досліджувати частіше. Крім того, варто зважати й на кислотність ґрунту: вона залежить від багатьох чинників та прямо пропорційно впливає на врожайність культур.

«Є й дослідження, які проводять за потреби. Наприклад, якщо аграрій вводить в експлуатацію нові поля, доцільно додатково дослідити ґрунти на залишкову кількість пестицидів, оскільки немає жодної гарантії, які препарати застосовував попередній власник, і як це може вплинути на майбутні посіви. Те саме стосується ділянок, рослини на яких без очевидних причин пригнічуються чи гинуть упродовж вегетації: причина може критися в післядії певних пестицидів», — зауважив фахівець.

Варто розуміти, що показники ґрунтів змінюються й від регіону до регіону. До того ж, в останні роки спостерігається тенденція до погіршення якості ріллі.

«На жаль, сьогодні ми спостерігаємо неприємну тенденцію із погіршення якості ґрунтів по всій Україні. В першу чергу, це підвищення кислотності ґрунтів: якщо 5-10 років тому це була проблема лише Північного регіону, то на сьогодні приблизно 70% ґрунтів України мають рН (водне) <6,0. З підвищенням кислотності ґрунту знижується доступність більшості елементів живлення для рослин (окрім бору, цинку та заліза). Ґрунти Півдня, в першу чергу, потерпають від надмірної засоленості. За останні роки площі з підвищеною засоленістю збільшилися в рази, що пояснюється змінами кліматичних умов, використанням для поливу води із підвищеним вмістом солей, зменшенням внесення органічних добрив та інше», — розповів Сергій Сальніков.

Він додає, що ще одна поширена проблема — зменшення вмісту органічної речовини (гумусу), що негативно впливає на агрохімічні та агрофізичні показники ґрунтів. Зокрема, з цієї причини в Центральному та Східному регіонах відзначається переущільнення ґрунту.

«Показники ґрунтів залежать від багатьох факторів, але в останній час ключову роль у їх трансформації, на мою думку, відіграє технологія вирощування та «філософія ведення господарства». Адже нам у нашій роботі часто-густо зустрічаються поля, де «догосподарювалися» до того, що у Вінницькій чи Хмельницькій областях ґрунт має рН 4-4,5, а всі головні елементи живлення знаходяться на критичному рівні. Крім того, наразі досить поширена проблема із залишковими кількостями пестицидів, що накопичуються у ґрунтах і негативно впливають на наступні культури в сівозміні та стан ґрунту в цілому», — пояснив науковий співробітник «Інституту здоров’я рослин».

Чому напередодні сезону необхідно досліджувати добрива та на які показники?

Щоб посіви гарантовано отримали заплановане живлення, паралельно із дослідженням ґрунту потрібно дослідити ще й придбані добрива. Адже ці два компоненти нероздільно пов’язані між собою, і якщо один із них матиме вади, це неминуче відіб’ється на розвитку культурних рослин і, як наслідок, на врожайності.

Згідно з результатами досліджень, проведених фахівцями «Інституту здоров’я рослин» у 2020 році, приблизно 4,5 % проб добрив (мінеральні добрива, мікродобрива, добрива на органічній основі та меліоранти), не відповідали заявленим якісним показникам. В основному, це була нестача тих чи інших заявлених елементів живлення. У 2021 ж році ця цифра збільшилася до 10%. На жаль, ця сумна статистика вказує на підвищення проблеми фальсифікату та недоброякісної продукції у сфері сільського господарства.

«За результатами досліджень, проведених Інститутом у 2021 році, фальсифікатом можуть виявитися різні види добрив різних формуляцій — гранули, рідкі, порошки, кристали. Вони в основному характеризуються зниженою концентрацією активних речовин, а інколи і їх відсутністю. Ці проблеми переважно були виявлені в КАСі, карбаміді, аміачній селітрі, сульфаті амонію та складних добривах, що містять декілька елементів живлення», — повідомив Сергій Сальніков.

Крім того, в «Інституті здоров’я рослин», почастішали випадки фальсифікації мікродобрив — особливо це стосується бор- і цинковмісних добрив.

Наслідки внесення неякісних добрив зазначають вчені, можуть бути різними:

• дефіцит елементів живлення для культурних рослин;
• прояви фітотоксичності на культурах;
• накопичення у ґрунті небезпечних речовин.

Все це, як окремо, так і в комплексі, неминуче призведе до втрати суттєвої частки майбутньої врожайності. Тому напередодні весняної посівної кампанії поряд із ґрунтами варто дослідити ще й добрива.

Основні показники, на які варто перевірити придбані добрива, — вміст діючої речовини, волога, густина, лужність, рН тощо. Сьогодні в «Інституті здоров’я рослин» можна дослідити мінеральні, органо-мінеральні, органічні добрива та добрива з мікроелементами на цей комплекс показників.

Крім того, якщо досліджувати комплекс «ґрунт — добриво», науковці Інституту нададуть вам рекомендації по нормах застосування добрив, їх видах і термінах внесення, що допоможе значно заощадити кошти та примножити врожай.

«Наша комунікація з аграрієм відбувається на всіх етапах. Спочатку фахівці обговорюють проблематику та кінцевий результат, який бажає отримати замовник, після чого рекомендують об’єкт дослідження, період відбору та вид дослідження. Після отримання результатів лабораторних досліджень надаються висновки та рекомендації наших фахівців. Сьогодні велика кількість компаній-партнерів, великих господарств, агрохолдингів і наукових установ запрошують спеціалістів «Інституту здоров’я рослин» для надання індивідуальних польових консультацій та проведення семінарів задля підвищення кваліфікації своїх працівників», — підкреслив Сергій Сальніков.

Така консультаційна підтримка надзвичайно важлива, адже мало просто отримати результат дослідження — його ще потрібно правильно інтерпретувати та знайти шляхи розв’язання виявлених проблем.

Важливо й те, що фахівці «Інституту здоров’я рослин» дбають про навчання аграріїв.

«Протягом року фахівці Інституту проводять семінари, на яких розповідають про результати проведених досліджень, тенденції і новації аграрної науки та доносять користь і необхідність проведення досліджень протягом всього процесу вирощування культур. Також наші вчені беруть участь у конференціях, виставках, проводять вебінарні виступи задля популяризації науки в сільському господарстві та попередження можливих помилок при плануванні технологічних процесів», — розповідає Сергій Сальніков.

Таке поєднання науки та практичного виробництва дає змогу більш ефективно використовувати МТР та заздалегідь планувати новий сезон, враховуючи всі можливі «підводні камені», технічні та економічні чинники.