Сухе землеробство як інструмент адаптації до змін клімату

Успішність його впровадження залежить від ефективного зберігання обмеженої вологи в ґрунті, правильного підбору культур та методів вирощування, які найкраще використовують цю вологу. Сухе землеробство стало нормою в деяких регіонах Австралії, США, Іспанії, Італії та Греції. 

Австралія — найсухіший континент у світі, і внаслідок розташування її в середніх широтах південної півкулі клімат на більшій частині порівняно сухий і дуже мінливий з року в рік. Ці характеристики і сформували тенденції серед місцевих фермерів до переходу на вирощування сільськогосподарських культур методом сухого землеробства. 

Тож в чому особливості впровадження сухого землеробства в світі, які його нюанси та переваги?

Посуха є важливою і постійною характеристикою світового, а, особливо, австралійського сільського господарства і багато їхніх стратегій землеустрою спрямовані на мінімізацію ризиків, пов'язаних з низькими та нерегулярними опадами. Схожа ситуація спостерігається і на Півдні нашої країни.

«Головне завдання агронома отримати максимальний урожай. Звісно, в залежності від грунтово-кліматичних умов. Основним інструментом у досягненні такої мети у посушливих регіонах являється обробіток грунту. Правильний обробіток грунту дозволяє зберегти вологу, суттєво скоротити її втрати та, відповідно, повніше реалізувати потенціал вирощуваних культур», — зауважує Олександр Мазуренко, агроном-консультант у Вінницькій, Житомирській та Черкаській областях ТОВ «Агро Експерт».

Сухе землеробство не є стратегією максимізації врожайності, тому воно не

привертає особливої уваги з боку агровиробників та наукових кіл. Тому, звісно, ще не вистачає досліджень щодо впливу типів ґрунту або впливу методів управління на якість та продуктивність сільськогосподарської продукції в умовах без зрошення. Загальними ж ознаками сухого господарства є збільшення відстані між міжряддями, використання спеціальної техніки та мінімальний обробіток ґрунту. 

Сергій Хаблак, начальник відділу провадження та моніторингу технологій у рослинництві агрохолдингу A.G.R Group

«Концепція сухого землеробства містить перш за все ідею максимального використання наявної вологи. Тобто у регіонах, що отримують менше опадів, є можливість отримати користь від застосування сухого землеробства. Вважається, що межею безпечного землеробства є 700 мм опадів на рік, у нас в Україні фактично вже ніде немає такої кількості опадів. Тобто поступово вся країна стає зоною ризикованого землеробства, де потрібно переглядати підходи до обробітку ґрунту, до сівозмін та норм висіву, а також технологій вирощування в цілому. Ми для себе тестуємо різні способи обробітку ґрунту, на даний час зупинилися на безполицевому як найбільш доцільному для наших умов. Але для Херсонського кластеру на богарі дивимося і в бік досвіду Австралії та Казахстану, які запроваджують саме сухе землеробство через вкрай низьку річну кількість опадів», — каже Сергій Хаблак, начальник відділу провадження та моніторингу технологій у рослинництві агрохолдингу A.G.R Group, яким керує Місак Хідірян.

Ключовим аспектом технології є збереження будь-якої вологи в ґрунті. Тип ґрунту також безпосередньо впливатиме на ефективність впровадження цього типу землеробства. На піщаних ґрунтах буде складніше працювати, тоді як глинисті утримують досить багато води. На суглинистих та мулових типах ґрунтів аграрії також отримують сприятливі умови для роботи за методом сухого землеробства. 

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

До мінусів цієї технології можна віднести той факт, що не всі культури можна вирощувати цією технологією. Бажано, щоб рослина була стійкою до посухи, а у посушливому кліматі найлегше вирощувати сорго. Завдяки своїм особливостям ця культура може самостійно зберігати вологу і знижувати швидкість її випаровування.

Каліфорнійські аграрії стверджують, що врожайність при вирощуванні культур методом сухого землеробства значно менша, ніж у колег зі зрошенням. Такі фермери отримують премії на місцевих фермерських ринках і хоч більшість продукції продається приблизно за тією ж ціною, що і в конкурентів, інформація про нетиповий метод вирощування сприяє продажам. Але чи готові наші аграрії втрачати прогнозований прибуток та чи буде попит серед українських покупців на таку продукцію?

Проте певною мірою менші врожаї за технологією сухого землеробства протиставляються економії від невикористання зрошення. Інфраструктура свердловин, насосів, резервуарів та трубопроводів дорога для придбання та трудомістка для встановлення та обслуговування.

Перевагою ж технології є й те, що за посушливих умов на полях буде мало бур'янів, а іноді вони будуть і зовсім відсутні. Вони є менш серйозною проблемою без вологи, яку забезпечують зрошувальні системи, а грибкові патогени та шкідників, як правило, також не фіксують в сухих посівах. З цього випливає ще одна перевага — аграрії практично не використовуватимуть пестициди і гербіциди для обробки посівів, що дозволить отримати екологічний продукт. 

Також слід зауважити, що багато з фермерів, що вирощують помідори, картоплю, виноград чи кукурудзу методом сухого землеробства, стверджують, що смакові характеристики їхньої продукції кращі, аніж тієї, що вирощена зі зрошенням.

Австралійські аграрії змогли успішно впровадити сухе землеробство, а чи є перспективи впровадження його в Україні?

Калин Цуркан, доктор сільськогосподарських наук рекомендує аграріям Півдня України звернути увагу на сухе землеробство, яке практикується в Австралії. 

«Вони на рік отримують усього 100-130 мм опадів, проте мають досить розвинене рослинництво. Як працюють австралійці? Найголовніше — це їхня сівалка, де кожна секція — це окремий паралелограм. Основне опорне колесо з дисковим ножем, завдання якого — розрізати пожнивні рештки, а далі вже працює вузький анкерний сошник. Він може опускатися на глибину до 20 см. Завдання сошника — знайти вологу, буде вона на 5-7 см, чи навіть на 20 см. Прорізається борозна на глибину розташування вологи, кладеться насінина і на неї нагортається буквально 2-3 см землі згори, не більше. Тобто насіння перебуває в такій своєрідній канаві. За рахунок цього вдається зловити точку роси, тобто точку, де волога переходить із пароподібного стану в рідкий. Відбувається так звана атмосферна іригація. Відомо, що в жаркому кліматі повітря насичено пароподібною вологою, в нічні часи за рахунок навіть незначного перепаду температури, волога осаджується в вигляді роси. За добу на гектар надходить з повітря від 10 до 50 тонн води. Саме завдяки цьому австралійці, маючи своїх 130 мм опадів, узагалі можуть щось вирощувати», — розповів Калин Цуркан.

Що спекотніше, каже він, то більше пароподібної води, тож головне завдання сухого землеробства — осадити цю воду, зробити її придатною для використання рослинами. Тому, зокрема, австралійські аграрії ведуть боротьбу за збереження усієї маси рослинних решток на полях.

«Фахівці із захисту рослин стверджують, що під щільним рослинним покривом на полі може розвиватися патогенна флора, котра буде потім уражувати культури на цих площах. Тут є рішення — сінтрофні асоціації мікроорганізмів. Тобто ми повертаємося до біологізації ґрунту, яка нам необхідна та до якої ми усі рано чи пізно прийдемо. Щоправда, мені здається, що люди всерйоз візьмуться за це питання, коли проблема родючості ґрунтів стане надзвичайно гострою», — підсумував Калин Петрович.

Пожнивні залишки на поверхні поля, що залишилися після попереднього збору

врожаю, формують мульчу, яка, розкладаючись, повертає в ґрунт важливі поживні речовини. Ці рослинні залишки захищають ґрунт від вітру, тим самим запобігаючи вітровій ерозії. Також вони захищають і від водної ерозії, сповільнюючи швидкість стоку води після дощу і запобігаючи вимиванню і виносу поверхневого родючого шару ґрунту.

Зараз сільське господарство у світі переживає великі зміни. На додаток до тенденцій посилення механізації, наслідків кліматичних змін та впровадження нових технологій, зростає визнання необхідності ведення більш стійкого сільського господарства для захисту природно-ресурсної бази. 

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном