Аграрний рік 2020: Прощаємося без жалю, плануємо сезон-2021

Краще проаналізувати, що відбувалося протягом року, які зміни були найбільш значущими та як вони вплинуть на наступні роки, і сформувати для себе певну перспективу на майбутнє.

Вологозабезпечення рівня «крутіться самі»

2020 рік чітко показав, що у наших широтах та з нашими технологіями рослинництва зима без снігу – то вже неабияка проблема. Адже саме зимова волога є тим «основним капіталом», який стане базою для висіяних культур, і на який в подальшому весняні та літні дощі просто будуть «нараховувати відсотки». Практично безсніжні зими бували і раніше, але вони характеризувалися досить великою кількістю опадів у вигляді зимових дощів та туманів. Цьогоріч же весняні запаси вологи в ґрунті виявилися надзвичайно низькими практично в усіх регіонах.

Про те, що річна сума опадів за останні 10 років помітно знизилася у всіх областях, фахівці говорять вже давно. Отак за даними погодної аналітики України виглядала карта за річними сумами опадів у 2010 році

А отака вона за 2020 рік

Суттєве скорочення опадів впливає на загальну вологозабезпеченість ґрунтів, а отже, на перший план виходять вологозберігаючі технології та планування структури посівів таким чином, аби вирощувані культури були здатні сформувати врожай навіть в умовах дефіциту опадів.

Для прикладу: цьогоріч багато господарств у різних регіонах через аномально теплу та безсніжну зиму зіткнулися із проблемами у вирощуванні озимої пшениці та недоотримали суттєву частку запланованого врожаю. Тому під час осінньої посівної-2020 площі під озимою зерновою значно скоротилися. Так, за даними Посівної Онлайн, у 2019 році ці площі становили 7 млн га, тоді як у 2020 заплановано було 6,1 млн га і з цих запланованих площ вдалося засіяти далеко не всі. З іншого ж боку, кукурудза також в умовах посушливого року показала себе не найкраще. Проте скорочувати під нею площі у 2021 році аграрії не збираються, принаймні, настільки суттєво. 

А між тим ситуація мала б бути зворотною: враховуючи дефіцит вологи та можливі весняні заморозки, які останніми роками «радують» аграріїв регулярно, варто було б збільшувати озимий клин та зменшувати кількість площ під кукурудзою, яка і заморозків «боїться» сильніше, і вологи на формування нормального качана потребує набагато більше.

Взагалі досвідчені агрономи рекомендують навесні проводити моніторинг вмісту вологи у метровому та півтораметровому шарах грунту. Крім того, варто відкоригувати норми внесення азотних добрив. Надлишок азотних добрив в умовах дефіциту вологи негативно вплине на урожайність. Не всі форми азоту будуть ефективні. Підбирати слід ті, які необхідні рослинам для формування високого урожаю.В умовах дефіциту ґрунтової вологи найбільш ефективними будуть рідкі фосфорні добрива, особливо внесені поблизу насінини. Це можуть бути ортофосфати, внесені по технології Pop Up. Наприклад, в США, де кукурудза висівається в межах 34-36 млн га і отримується урожай 10 т/га, ця технологія стрімко набирає обертів.

Детальний прогноз погоди для аграріїв

Акліматизація триває: куди йдемо

Ще кілька років тому досить велика частина аграріїв заперечувала зміни клімату, посилаючись на погодні аномалії, що були і у 20-му, і у 19-му століттях, та значно впливали на агровиробництво. Проте саме 2016-2020 роки показали: зміни клімату таки є, вони поступово продовжуються і на повернення до «старих добрих часів» вже годі сподіватися.

«Клімат в Україні вже стає, як я бачу, різко континентальним. У нас вже спостерігаються перепади між денними та нічними температурами близько 10-12°С. Для кукурудзи це негативно впливає на рослину, на соняшник впливає менше, але також вегетаційний період розтягується приблизно на 2 тижні. Тому клімат сьогодні суттєво вплинув на вибір гібридів. Напевне, потрібно більш ретельно обирати гібриди, витриваліші до раннього висіву, менш вибагливі до температури, адже коли йде налив зерна або цвітіння, рослини зараз потрапляють або в повітряну посуху, або в період високих температур, що стерилізує пилок і перешкоджає запиленню», — каже Микола Хісамудінов, менеджер з розвитку агротехнологій Північного регіону агродепартаменту LNZ Group.

Багато фахівців зауважують, що обирати насіння для сівби, конкретні гібриди та сорти вже потрібно з обов’язковим урахуванням змін клімату.

«Цього року в деяких районах традиційно кукурудзяних Полтавської, Чернігівської, Черкаської, Вінницької, Житомирської і Хмельницької областей урожайність сильно просіла. А в окремих господарствах — взагалі нульова — качана немає. Іноді про заробіток навіть не йдеться — мріють, аби вийти «в нуль», покрити затратну частину», — розповідає Володимир Кузьмич, продукт менеджер по кукурудзі компанії «Лімагрейн Україна».

Головними причинами, що спричинили таку ситуацію, експерт називає холодну весну на початку вегетації рослин і катастрофічну нестачу вологи протягом наступних періодів, і передусім у фазу цвітіння та формування качана.

Як свідчать тенденції щодо змін клімату, ймовірність повторення таких сезонів досить висока. Змінити погоду ми не в силах, тому вихід — продумати технологію вирощування, культуру землеробства. І почати передусім з підбору гібридів. Врахувати основні необхідні характеристики для таких умов, а далі — вивчити свій та досвід колег і вже зупинитися на найбільш оптимальних продуктах у кожній конкретній ситуації.

Потрібно розглядати в цілому сівозміну, а не лише одну культуру. Враховувати попередники, а також розподіляти групи стиглості. І ще один важливий аспект, який проявився в умовах сезону, — густота посіву.  Те, що густоту посівів в Україні треба зменшувати, вже стало зрозуміло протягом останніх 3 років. А 2020-й остаточно підтвердив, що загущувати посіви таки не потрібно. Як кажуть в народі, «краще менше, але краще».

До прикладу,  в країнах, де стабільно проявляється дефіцит вологи, за рахунок правильної густоти отримують стабільний урожай і економлять на посівному матеріалі.

Що стосується технологій обробітку ґрунту, на них теж слід звернути особливу увагу. Адже, як уже згадувалося, вологозберігаючі та щадні технології стають одним з основних способів дещо зменшити тиск погодних умов.

За відгуками деяких досвідчених аграріїв, гарним рішенням є класичний strip-till, особливо для посушливих зон з великим дефіцитом вологи в ґрунті. Але обирати спосіб обробітку краще, виходячи зі стану та складу ґрунтів кожного окремого поля, зі спектру вирощуваних культур та технічної забезпеченості господарства. Тобто потрібно думати, аналізувати, досліджувати та робити висновки. Щоб бути успішним в рослинництві в нових кліматичних умовах, доведеться таки добряче «розкинути мізками», адже працювати просто за стандартами з підручників вже не вийде.

Фінансове питання

Щороку аграрії скаржаться на нестачу коштів: то неврожай, то посуха, ціни на ТМЦ постійно зростають. 2020 рік не виключення. Хоч ціни на сільгосппродукцію цього року досить пристойні (і саме за рахунок ціни велика кількість господарств отримала непоганий фінансовий результат навіть за зниження урожайності основних культур), проте зниження врожаю порівняно з запланованим таки вплинуло на результати року.

При цьому знижувати витрати на гектар, заощаджуючи на засобах виробництва (насіння, добрива, ЗЗР) експерти не рекомендують. Так, заощаджувати можна і потрібно, особливо якщо «зайвих» коштів у господарстві просто немає. Проте робити це потрібно все ж зважено, щоб не втрапити у ще гіршу фінансову ситуацію.

Більшість українських аграріїв економлять на засобах захисту рослин, вибираючи неякісні продукти. В свою чергу, це негативно відображається на урожайності. Також велику роль грає відсутність патентного захисту, завдяки чому на ринку процвітає велика кількість підробок.

«Зараз найпоширеніша теза покупця ЗЗР: «Дайте мені найдешевше». Умовно, за $1 я куплю, а за $1,2 для мене вже дорого. Дивно, що мало хто рахує, наскільки збільшиться заробіток з гектара при незначному подорожчанні витрат на гектар!» — зауважує Олег Міщенко, комерційний директор компанії «ФМС Україна».

Пан Олег додає, що, наприклад, аграрій може витратити на насіння $100 на 1 га, заощадити на гербіцидах вартістю $8, купивши який-небудь за $5, і в підсумку отримати в рази менше прибутку, ніж можна було заробити.

«Інший варіант — протягом одного сезону господарство працює з оригінальним препаратом, а потім вирішує, що потрібно економити. І знову — заощадив на вході, отримав мінімум на виході. Але така специфіка українського ринку і ставлення до ЗЗР», — розповів Олег Міщенко.

Бажання купити дешевше цілком зрозуміле і прийнятне, але саме через нього можна з великою вірогідністю натрапити на підробку, яких на українському ринку забагато. Цьогоріч досить велика кількість дрібних та середніх господарств, що намагалися придбати насіння та ЗЗР дешевше, постраждали від підробок. Фарбоване під посівний матеріал товарне зерно кукурудзи та підроблений інсектицидний протруйник, після якого довелося пересівати поля (бо більшість сходів вдячно з’їв дротяник) – це тільки окремі випадки, про які розповідали аграрії.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Тож пильність, купівля у перевірених на власному досвіді продавців та економія розумна, без перегинів у бік «візьму найдешевше» стануть гарними помічниками аграрія у наступному році.

Чи буде таки відкритий у 2021 році ринок землі для українських громадян, чи вплине здорожчання сталі на світовому ринку на вартість сільськогосподарської техніки, чи буде взимку вдосталь снігу — конкретної та достовірної відповіді поки що немає. Та, незважаючи на будь-які перипетії ринку, аграрії продовжують працювати і планувати наступний сезон.

Олена Басанець, SuperAgronom.com