Йожеф Хегедуш: Безвідвальний обробіток в Угорщині приносить непоганий результат

На коференції «Угорський та український досвід АПК» Йожеф Хегедуш поділився досвідом використання безвідвальної технології. Випробовувати технологію безвідвального обробітку землі у своєму господарстві «Albert Agro» він розпочав ще в 2000 році. Тут обробляють 600 га землі, розміщені у одному з найбільш посушливих регіонів Угорщини ― Угорській Бачці. Земельний фонд складається із 47 ділянок, розкиданих у радіусі 11 км в межиріччі Дунаю та Тиси, переважно в місцевості з пониженим рельєфом. Тут посіви дуже часто страждали від нестачі опадів, але коли вже йшли рясні дощі, то вода на полях не встигала вбиратись ґрунтом.

Тому угорський фермер почав випробовувати кілька технологій обробітку ґрунту, які повинні були відрегулювати водний режим на полях та покращити умови розвитку рослин. Досліди, розпочаті у 2000 році, продовжуються й до сьогодні.

Від варіанту оранки з оборотом пласта відмовились вже в 2005 році ― результати урожайності були найгіршими, порівняно з іншими способами обробітку. Зате оранка вимагала найбільшої витрати ресурсів.

На сьогодні в господарстві «Albert Agro» використовується три різних технології обробітку ґрунту, що забезпечують його розрихлення на глибину до 45 см без обертання пласта. Вибір того чи іншого способу обробітку залежить від культури, яка буде посіяна на полі та попередника, що вирощувався до того. Під пшеницю чи горох використовують один тип обробітку, під цукровий буряк ― інший.

Переваги відмови від оранки

«Необхідно змінювати підходи в агротехніці вирощування культур заради адаптації господарства», ― говорить Йожеф Хегедуш.

Угорський фермер називає переваги безвідвального обробітку:

• безвідвальний обробіток знижує рівень СО2 в ґрунті;
• покращується засвоєння опадів і утримання вологи;
• кількість дощових черв’яків збільшується в кілька разів (до 150-160 шт на м2);
• постійно зростає рентабельність вирощування усіх культур;
• урожайність підвищується на 15-45%;
• витрати пального скорочуються на 20-25%;
• в засушливі роки урожай підвищується мінімум на 20%.

Як приклад, Хегедуш наводить результати 2007 року. Цей рік видався для регіону дуже посушливим. За весь період вегетації ярих культур випало не більше 125 мм дощу. Більшість виробників по сусідству поставили хрест на кукурудзі, адже ця культура не здатна сформувати хороший урожай за таких умов.

На полях Йожефа Хегедуша попередником кукурудзи був цукровий буряк, якого в попередній рік зібрали 1040 ц/га. Це теж добряче висушило ґрунт, і з урожаєм винесло багато поживних речовин.

Але на цей момент дані поля вже 5 років оброблялись за безвідвальною технологією, тому ефективність засвоєння опадів була вищою. Також шар мульчі на поверхні ґрунту накопичував додаткову вологу у вигляді роси, яку кукурудза могла використовувати завдяки додатковим поверхневим кореням.

В результаті середній намолот зерна кукурудзи в господарстві склав 89,2 ц/га, а на окремих полях доходив до 113,8 ц/га. Середній  показник в регіоні в той же рік становив 51,7 ц/га.

Підвищення родючості ґрунтів

За час, коли в господарстві «Albert Agro» не використовують лемех, зросла й родючість ґрунтів. Земля тут не була родючою ― супісок з середнім вмістом гумусу 2,81%. Такий показник зафіксували дослідження 2004 року. Тоді ж і відбувся перехід на безвідвальну технологію обробітку ґрунту.

В подальшому контроль вмісту гумусу відбувався щорічно. Відповідно до аналізу вноситься необхідна кількість мінеральних добрив. Рівно стільки, скільки виноситься з урожаєм, щоб запас поживних речовин не зменшувався.

Як показав цей моніторинг, вміст гумусу за перші 5 років зріс на 0,23% і складав вже 3,04%. Протягом наступних 5 років цей показник підвищився до 3,13%. При цьому органічні добрива не використовувались взагалі, а мінеральні вносились лише в розмірі виносу з урожаєм.

В середньому щорічно на кожен гектар в «Albert Agro» вноситься:

• азотних добрив 200-220 кг;
• калійних добрив 180 кг;
• фосфорних добрив 80-90 кг.

Основні культури та їх урожайність

Структура посівних площ в господарстві Йожефа Хегедуша виглядає наступним чином:

• ріпак ― 86-120 га;
• пшениця озима та яра ― 120-170 га;
• кукурудза на зерно ― 80-120 га;
• буряк цукровий ― 60-110 га;
• горох ― 65-90 га.

У 2016 році вперше спробували вирощувати сою на 30 га. В підсумку отримали непоганий урожай, тому є плани розширювати площі під цією культурою.

Середня урожайність культур в 2016 році становила:

• ріпак ― 47,2 ц/га (+24,9 ц/га до середнього по регіону);
• пшениця ― 75 ц/га (+30,9 ц/га до середнього по регіону);
• кукурудза на зерно ― 98,3 ц/га (+38 ц/га до середнього по регіону);
• буряк цукровий ― 784,2 ц/га (+167,8 ц/га до середнього по регіону);
• горох ― 40,2 ц/га (+10,0 ц/га до середнього по регіону);
• соя ― 33 ц/га.

Йожеф Хегедуш наголошує на тому, що ці показники можуть не вразити українських аграріїв з їхніми родючими наділами, проте для умов Угорщини це дуже хороший результат. До того ж, на цей урожай витрачається менше пального та амортизаційних відрахувань. Так досягається значно вища рентабельність господарювання.

Але найголовніше ― безвідвальний обробіток зупиняє виснаження ґрунтів і створює запас родючості для наступних поколінь.

Микола Сирота, SuperAgronom.com