Олексій Язиков. Досвід органічного вирощування

SuperAgronom.com вирішив розповісти про досвід учасника конгресу Олексія Язикова, директора підприємства «Жива Нива», що в Житомирській області.

Розвиток у сільськогосподарському виробництві невід’ємний від економічних процесів

Головна мета кожного підприємця — бути економічно успішним, і сільське господарство тут аж ніяк не виняток. Олексій Язиков пригадує, що саме економічні чинники спонукали його спробувати змінити спосіб господарювання. З 2002 по 2006 рік він працював фактично у збиток.

«Ми прийшли до того, що потрібно щось робити, якось змінюватись. Я почав фактично своїми руками вирощувати продукцію. В 2006 році почав застосовувати технологію No-till, вирощувати сою. Не скажу, що ми отримували високі врожаї та великі прибутки, працювали на межі мінусу фактично. У 2009 році, скажу відверто, No-till почав набридати, задумався над тим, що потрібно удосконалюватись, розвиватись. Мені стала цікава органіка. Десь чотири роки ми експериментували: маючи приблизно 3000 га землі, під органічне вирощування виділили лише на один гектар. Чому саме на одному гектарі? Тому що не дуже добре розуміли, як органічне вирощування буде «працювати», які саме методи краще застосовувати», — розповідає Олексій Язиков.

Протягом 4 років у господарстві вирощували експериментально органічну сою на площі в 1 га, поки не дійшли висновку, що органічне виробництво дійсно може бути економічно вигідним. Після цього вирішили розширити площу під «органікою» до 130 га. Посіяли сою вже на такій площі, спочатку все йшло добре. Але потім настав час боротися з бур’янами. За словами Олексія Язикова, в органічному вирощуванні основна проблема — саме бур’ян. Навіть шкідники та хвороби не чинять такої шкоди, як бур’ян, з яким, за стандартами органічного землеробства, не можна боротися гербіцидами.

Від ідеї до масового виробництва

На сьогодні у господарстві 2500 га землі, причому усі площі незабаром планують перевести на органічну технологію. Обробіток ґрунту застосовується мінімальний.

«Я категорично проти глибокого обробітку ґрунту. Ми обробляємо за мінімальною технологією. Йде осіння підготовка — сіємо жито як сидерат, в залежності від строків. Якщо це глибока осінь і ми не встигаємо посіяти жито — ми дискуємо, якщо є можливість як сидерат —  сіємо як сидерат . Весною в залежності від того, що вийшло, якщо це сидерат — то придисковуємо. Весною якщо це сидерат — то придисковуємо, якщо ні — проводимо культивацію. Строки посіву порівняно з тими, що прийняті в нашій зоні, ми відкладаємо приблизно на два тижні. Це пов’язано з тим, що ми хочемо провести якомога більше передпосівних культивацій і боротьбу з бур’янами. Цей досвід прийшов до нас з роками. Позаторік в нас урожайність була не дуже, бо заростали поля бур’яном. Я вам такий приведу приклад: приблизно з 20 га площі я збирав половину зерна, половину бур’яну. Це мінуси, з якими ви можете зустрітися. Багато хто передисковує, але треба мати гарну техніку та обладнання. Цього року ми вже все знаємо, все вміємо, але є мінуси приблизно 5% площ забур’янені катастрофічно. Мій комбайнер прибирав таким чином: він спочатку зрізав верхівку, щоб стебло залишалось вологим, десь на метр до землі, а потім комбайн прибирав решту культури. Є і такі варіанти. І треба до цього бути готовим якимось чином» —ділиться досвідом Олексій Язиков.

У господарстві практикується суцільний посів, оскільки при органічному землеробстві виникають певні труднощі з міжрядним обробітком. За словами Олексія Язикова, при суцільному посіві зерно розподіляється по посівній площі більш рівномірно. При виборі метода висіву у господарстві опиралися у тому числі на 20-річне дослідження університету Мінесоти (США), яке показало, що суцільний посів добре підходить для різних культур — кукурудзи, зернових колосових, сої, соняшника.

Має значення і насіння: у господарстві його завжди ретельно калібрують та готують до посіву. Глибина висіву — трохи більша від загальноприйнятої. Зазвичай сою висівають на глибину 3-4 см, а у господарстві Олексія глибина загортання насіння становить 5 см.

«Що нам це дає? По-перше, маємо можливість після посіву зробити обробіток штригельною бороною, не торкаючись насіння сої. А по-друге, найголовніша задача, яку я бачу, — це тримати верхній рівень глибини 3-4 см, щоб не дати шансу бур’янам. В сухій землі нічого рости не буде. А нижче цього рівня ми сіємо культуру. Наприклад, соняшник може прорости з глибини 7 см, і соя теж. Сіємо глибше, і підтримуємо верхній рівень. Після посівної —штригельна  борона, коли вже рослина виросла і прорізалася із землі» — пояснює Олексій Язиков.

Сівозміна просто необхідна!

На власному досвіді Олексій переконався, що вирощуванням монокультури займатися не можна. У господарстві зараз вирощують сою, після неї — жито, після жита гречку. Планують спробувати вирощувати кілька нових культур, серед них і гарбузи. Після гарбуза планується сіяти сою, за нею — жито, потім озиму пшеницю. З урахуванням досвіду попередніх років, Олексій Язиков зробив висновок, що можна додавати у сівозміну кукурудзу, а також люцерну або конюшину.

Проведені розрахунки свідчать, що витрати на 1 га землі складуть близько 400 €. З 1 га при цьому можна отримати 300 € чистого прибутку. На піщаних ґрунтах прибуток буде дещо меншим — близько 150-200 €. Усі ці цифри — цілком реальні та підтверджуються практичним досвідом господарства.

«Потрібно думати швидше, жити швидше. Коли ми в своєму господарстві склали шестирічну сівозміну, я зрозумів, що результати цього плану побачу вже тоді, коли мені виповниться 48 років. Ви можете хоч 10 років думати, займатись органічним землеробством чи не займатись. Спрацює ця система чи ні? Виграю я чи програю? Але у вас немає на це часу. І якщо вже у вас виникла ідея органічного землеробства — відчувайте серцем та працюйте. Все вийде — слава Богу, не вийде — Бог із ним! Зате ви робите дійсно добре діло», — підсумовує Олексій Язиков.

Олена Басанець, Яна Красновська, SuperAgronom,com