Шкідники картоплі: Виявити та побороти

До того ж, українську картоплю чекають також у Молдові, Грузії, Азербайджані та Австрії, тому бараболя має бути якнайкращою. 

Часто отримувати високоякісний продукт не дозволяють активні та голодні шкідники, тому, щоби мати на столі картоплю, треба перемагати в конкурентній боротьбі кожного сільськогосподарського сезону.   

Колорадський жук

У поточному році, як і в попередні, однією із загроз, яка може призвести до суттєвого зниження врожаю картоплі, є усім відомий та найбільш розповсюджений шкідник – колорадський жук. Минулого року масової шкоди він завдавав до цвітіння та частково після, бо погодні умови були доволі сприятливими. 

Гідротермічні умови цього сезону є неприйнятними для масового поширення колорадського жука і, відповідно, відчутного пошкодження на початкових етапах росту. Загалом погода не сприяє й інтенсивному росту рослин картоплі. Проте із закінченням опадів та з підвищенням температури цей шкідник активізується та носитиме масовий характер, особливо у традиційних регіонах вирощування картоплі.

Від інших комах колорадського жука відрізняє неймовірна живучість. Окрім картоплі шкідник харчується листям баклажанів, помідорів, фізалісу, перцю. 

За відсутності харчування жук може пробути в сплячці до 3 років. Відповідно, тривалість життєвого циклу шкідника може сягати 1-3 років.  

Колорадський жук «любить поспати», йому притаманні 6 видів сну:

• зимова діапауза (стан повного спокою), яка починається восени і триває 75-90 днів;
• зимова олігопауза (період між повним спокоєм і пробудженням);
• літній період спокою (1-10 днів). У середині літа приблизно половина особин віком від 1 року переходять у короткотривалий стан спокою;
• тривала літня діапауза;
• друга літня діапауза, характерна для комах, старших від 1 року, які вже встигли з початку сезону дати потомство;
• багаторічна діапауза тривалістю 1-3 і більше років, котра дозволяє комасі дочекатися сприятливих умов для харчування та розмноження.

Стає дещо образливо, що жук спить у сезон більше, ніж агроном, правда? Але, далі ми «помстимося». 

Колорадський жук виповзає з ґрунту за температури від +10°C. Перші комахи часто гинуть через відсутність їжі. Інші ж відновлюють активність за +13-15°C.

Деякі самки впадають в зимову сплячку вже запліднені й після пробудження відразу ж відкладають яйця. Інші особини, відновивши сили після періоду спокою, приступають до спарювання.

За один день самки відкладають 5-80 яєць, за сезон — 450-1000. Скупчення дрібних (довжиною до 1,8 мм) яєць легко виявити на зворотному боці листя картоплі. Спершу яйця мають жовте забарвлення, але до моменту появи личинок темніють, стаючи помаранчевими або коричневими.

Через 5-17 діб з яєць вилуплюються личинки з м'яким, м'ясистим тілом, на кожному боці — ряд чорних цяток. Личинки проходять 4 стадії розвитку:

бурі личинки, довжиною 1,5-2,4 мм, які харчуються найм'якшими рослинними тканинами, розташованими на зворотному боці листка → шкідник виростає до 2,5-4,5 мм в довжину, набуває яскраво-червоного кольору, з'їдає всі тканини листа, залишаючи лише прожилки → тіло досягає 4,6-9 мм, і стає темно-червоного кольору → виростає до 1,5 см і «фарбується» в жовто-червоний.

Личинка колорадського жука постійно гризе листя. Через 15-20 днів після вилуплення вона заривається в землю на глибину до 10 см і заляльковується. А вже через 10-20 днів з лялечки з'являється доросла комаха. Через кілька днів шкідник від'їдається і готовий до спарювання. 

Щодо системи захисту від колорадського жука, фахівці UKRAVIT рекомендують: 

«Першим етапом для ефективного контролю колорадського жука, необхідно провести протруєння посадкового матеріалу інсектицидним протруйником Екзор (тіаметоксам, 600 г/л), 0,15 л/т або Матадор (імідаклоприд, 200 г/л) у нормі 1,0 л/т, які ефективно та довготривало контролюють широкий спектр грунтових та ранньопіслясходових шкідників картоплі. Впродовж вегетації, після закінчення періоду захисної дії інсектицидного протруйника, та в роки масового поширення шкідників, або коли не проводять протруювання бульб, необхідно проводити дві а інколи три інсектицидні обприскування проти дорослих особин та личинок колорадського жука. Найбільш оптимальним періодом для першої обробки є масовий вихід дорослих жуків навесні і проти них проводять обприскування інсектицидом Антиколорад Макс (імідаклоприд, 300 г/л + лямбда-цигалотрин, 100 г/л) у максимальній нормі. Друга обробка – після бутонізації за появи нової хвилі, інсектицидом Колібріс (тіаклоприд, 280 г/л + новалурон, 120 г/л), у максимальних нормах. За необхідності третього обприскування ефективним буде застосування інсектициду Жук оff (Венон) (клотіанідин, 200 г/л + альфа-циперметрин, 100 г/л) у максимальних нормах витрати», — розповівсказав Олександр Мигловець, керівник агрономічного департаменту компанії «UKRAVIT».

Колорадський жук надзвичайно швидко адаптується до пестицидів. Тому навіть найсильніші засоби втрачають ефективність через кілька років після початку застосування. Перспективним напрямом сьогодні вважають пошук біологічних способів вирішення проблеми, але виключно у боротьбі з личинками. 

Препарати на основі імідаклоприду та альфа-циперметрину допомагають позбавитись від імаго шкідника, але часто одного внесення може бути недостатньо. 

«Ми протруюємо борозну імідаклопридом від ґрунтових шкідників, що допомагає також на перших фазах сходів. По сходах застосовуємо препарат на основі хлорантраніліпролу.  За сезон у нас виходить дві обов’язкові обробки і третя — за необхідності», — розповів Валерій Пилипенко, агроном ФГ «Агросвіт-СВ».

Довідник шкідників

Читайте про шкідників сільськогосподaрських культур

Дротяник

Дротяник – це перший шкідник, який розпочинає пошкоджувати бульби та проростки у ґрунті з моменту висаджування посадкового матеріалу. Основною ознакою ураження картоплі шкідником є дірочки по всій бульбі. За сприятливих для себе умов  він здатен знищити до 60% врожаю. 

Личинки шкідника живуть під землею і розвиваються кілька років, тому боротися з ним досить складно. 

Дротяник — це личинка ковалика, що має жорстке витягнуте тіло з блискучим покривом світлого або темно-жовтого кольору. Харчується коренеплодами буряків, моркви, картоплі, а також ушкоджує кукурудзу, соняшник і баштан. Життєвий цикл личинки — 3-4 роки (зимує завжди в ґрунті), довжина — до 2,5 см. 

Дорослі жуки-ковалики виходять на поверхню наприкінці квітня — на початку травня після прогрівання ґрунту. Вони скупчуються в затінених вологих місцях — багаторічних травах або ділянках зі злаковою рослинністю. Самки відкладають яйця в ґрунті на коренях рослин на глибині 1-3 см. В залежності від погоди (що тепліше, то швидше) через 14-20 днів з'являються личинки, які розвиваються в ґрунті 3-4 роки, активно поїдаючи коренеплоди й інші частини рослин. Закінчивши розвиток, личинка у червні-липні заривається на глибину 10-15 см і заляльковується. Через 15-20 днів з лялечок з'являються нові жуки, які теж зимують у ґрунті.

Головним шкідником картоплі є не жук, а личинка дротяника. Але з жуками треба боротися не менш ретельно, оскільки саме вони відкладають яйця, з яких з'являються личинки.

За правильного підходу до агротехнічних заходів, за 2-3 роки можна знищити до 90% личинок, не вдаючись до використання хімічних засобів. Йдеться про пізню оранку площ, яка проводиться перед початком заморозків, коли дротяники вже перебувають у сплячці. Після оранки частина личинок опиниться у верхньому шарі ґрунту і загине від холоду. 

За ситуації, коли інтенсивність шкідника на картоплі велика, радять обов’язково знищувати рослинні рештки картоплі, якими може харчуватись і де може зимувати дротяник. 

Дотримання сівозміни також важливе у намірі контролю шкідника. Бобові культури або ріпак є не надто «смачним» кормом для дротяника. Картоплю рекомендується садити раз на 3 роки на одному полі. 

Активність дротяника зростає на кислих ґрунтах, тому вапнування також допоможе побороти нашестя шкідника. 

Щодо хімічного захисту, то найдієвішим способом є внесення ґрунтового інсектициду на основі фіпронілу під час посадці. 

«У минулому році на картоплі спостерігалися найчастіше миші та личинки хрущів, тільки боротися з ними немає чим. Із тих, проти кого зазвичай працюємо, були на полях дротяники та колорадський жук. Проти першого застосовували Регент, проти другого — Кораген. Окрім того, протруюємо посадковий матеріал препаратом на основі імідаклоприду», — поділився Вадим Іванов, директор ТОВ «Соломіа».  

Читати: PRO картолю з Вадимом Івановим

Капустянка звичайна

Капустянка — велика комаха (завдовжки 2-6 см), здатна знищити значну частину врожаю картоплі. Шкідник гризе молоді бульби, через що вони починають гнити ще в землі та стають непридатними для закладки на зберігання і споживання. 

Шкідник має міцний хітиновий панцир і передні кінцівки, котрі нагадують клішні. Живуть капустянки під землею, на глибині 10-15 см, риючи там довгі канали. На поверхню вони виповзають в основному вночі. Природні вороги цих шкідників — кроти, мурахи, їжаки та ящірки.

Капустянка має крила, щоправда, літають комахи в основному в травні, коли починається шлюбний період. Уже в червні з яєць вилуплюються личинки, які не менш ненажерливі, ніж дорослі особини. Одна самка відкладає від 50 до 500 яєць. 

Методів боротьби з шкідником, попри його невразливість, чимало. Наприклад, у період, коли самки відкладають яйця (кінець червня — початок липня), варто ретельно розпушити землю на глибину 10-15 см (саме на такій глибині розташовуються гнізда), завдяки чому можна знищити більшу частину яєць.

Є думка, що капустянка не пошкоджує рослин, якщо перед садінням у ямки кинути зубок часнику — «непоганий», мабуть, метод, але на площах у 200 га він не надто економічно виправданий. 

Практикують аграрії внесення біологічних препаратів, таких, як Боверин, що складається з грибів Beauveria bassiana. Його спори проростають всередину тіла комахи і вбивають її. Або ж застосовують Немабакт — хижі нематоди, котрі заражають личинок капустянки бактеріями, які сприяють розкладанню нутрощів шкідника. Але біозахист практикують на невеликих ділянках, за словами агрономів, його ефективність на промислових площах майже відсутня, адже за кілька років у комах з’являється резистентність до хімічних препаратів, що тоді вже говорити про біологічні.   

Картопляна міль 

Картопляна міль — комаха, яка «мігрувала» до нас із американського континенту. Її гусениці поїдають листя і бульби картоплі, а також плоди й пагони інших рослин родини пасльонових.

Імаго являє собою метелика з сіро-коричневими крилами в темно-коричневу цяточку, по зовнішньому краю облямованими сірою бахромою. Розмах крил шкідника — 1,2-1,6 см. Дорослі особини ведуть нічний спосіб життя, а вдень ховаються під листям рослин. Метелики живуть недовго — 3-14 днів. Вони не харчуються, їхнім завданням є спарювання та  відкладання яєць. В середньому одна самка відкладає 50-200 крихітних білих яєць завдовжки 0,4-0,8 мм. Кладки зазвичай розташовуються на внутрішній стороні листя, біля черешків. З яєць вилуплюються дрібні ненажерливі гусениці, які можуть харчуватися як листям картоплі, так і м'якоттю бульб.

Гусениці шкідника «мінують» листя картоплі: прогризають тонкі ходи в м'якоті, не чіпаючи шкірку листа. В результаті бадилля вище пошкодженого місця сохне. Якщо молоді бульби є близько до поверхні ґрунту, шкідники добираються й до них. Гусениці молі в картоплі прогризають отвори на глибину 2-3 см, в результаті чого картоплини починають гнити.

Ходи, пророблені цими шкідниками, відзначені крупинками екскрементів і павутинкою. Гусениці мімікрують в залежності від навколишнього середовища: харчуючись бадиллям, набувають сіро-зеленого відтінку, а ті, що живуть у бульбах, стають біло-рожевими. Коли гусениця виростає до 1-1,2 см, вона обертається на лялечку, утворюючи білий кокон, з якого згодом вилуплюється метелик. 

За сприятливих умов (температурі повітря від +8 до + 36°C), увесь життєвий цикл картопляної молі займає не більш ніж 40 днів, тобто за сезон у південних регіонах відтворюється до 4 поколінь шкідника, а в північних — 2-3 покоління.

За температур від -4 до + 4°C дорослі особини гинуть, але яйця й лялечки здатні пережити зиму, оскільки гинуть тільки за температури нижче -4°C. Шкідник зимує або в землі, під купами бадилля й сухого листя, або в сховищах. У регіонах, де середньорічна температура повітря нижча за +10°C, а температура ґрунту взимку менша, ніж -4°C, картопляна міль майже не зустрічається.

Міль набагато менше вражає картоплю ранніх і середньоранніх сортів, посаджену, коли міль іще не встигла занадто розмножитися. Набагато більше вона шкодить картоплі, посадженій влітку. Оскільки картопляна міль паразитує на пасльонових, не можна поруч із картопляними грядками садити томати, баклажани або перець. 

Щоби попередити шкідника, варто проводити оранку на глибину не менш як на 20 см. Картоплю обов'язково підгортати таким чином, щоб бульби перебували на глибині від 15 см: тоді гусениці до них не дістануться. 

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Також дієвим і до того ж екологічно безпечним засобом проти шкідника є феромонна пастка, яка дозволяє знищити дорослих особин до того, як вони відкладуть яйця. 

Якщо в планах є обробка хімічними препаратами, то на кущі картоплі рекомендується до цвітіння внести продукти на основі циперметрину.  Після цвітіння обприскувати картопляні кущі хімічними препаратами можна не пізніше, ніж за 20 днів до збору врожаю. Набагато кращий ефект у цей період дає використання біопрепаратів, які можна застосовувати раз на 6-8 днів.

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com