Ризиковане землеробство та біостимулятори: як підвищувати врожаї та рентабельність культур в умовах Херсонщини

Загалом зміни умов агровиробництва та вимог до продукції, сучасні економічні чинники спонукають вітчизняних виробників дедалі більше звертати увагу на біопрепарати.

За словами Максима Сушка, комерційного директора «Агро Експерт», наразі спостерігається зростання цього сегменту на ринку ЗЗР України, хоча його частка ще надзвичайно мала — не більше 5%.

Якщо говорити про стимулятори росту рослин на основі гуматiв, амiнокислот, гормонiв росту та фiзioлогiчно-активних речовин (вiтамiнів, бетаїнів, салiцилової кислоти тощо), то вони займають в Українi 20-25% ринку вiд загальноi кiлькoстi біостимуляторів.

«Водночас, я вважаю, що у зв'язку зі скасуванням мораторію на землю та необхiднiстю  конкуренції, кiлькicть господарств, якi будуть застосовувати стимулятори росту, збiльшуватиметься поступово до 40-50%», — додав Максим Сушко.

Купити Вітазим у «Агро Експерт»

За вигідною ціною

З ним погоджується Вадим Плотніков, консультант з агрономії компанії PLANT DESIGNS, зауваживши, що біопрепарати – це потреба часу.

Вадим Плотніков, консультант з агрономії компанії PLANT DESIGNS

 «Оскiльки за умовами Євросоюзу на сьогоднi кiлькiсть азоту (N) в дiючiй речовинi буде обмежена до 130 кг/га, то основним резервом подальшого росту продуктивностi сільгоспкультур залишаються селекцiя, науково обґрунтоване землеробство та застосування ефективної системи догляду за рослинами з використанням сучасних органiчних стимуляторiв росту рослин», — додав експерт.

Однак, окрім глобальних проблем, що наразі постають перед усім агровиробництвом, такі препарати допомагають вирішувати й локальні, пов’язані з регіональними чинниками. Зокрема, в умовах ризикованого землеробства Півдня України.

SuperАgronom.com  розпитав у агровиробників Херсонської області, які застосовують у вирощуванні культур біостимулятор Вітазим, про нюанси технології, ефективність засобу, результати його застосування. І чому серед наявного різноманіття біопрепаратів віддали перевагу саме Вітазиму.

«Маючи економічну освіту, завжди цікавився: як вкласти гривню, а отримати 9 гривень прибутку. У 2008 р. потрапив на презентацію Вітазиму. Тоді ж безкоштовно отримав 4-літрову каністру американського біостимулятора.  Вже того року випробував препарат на проблемній сої. Результати сподобались. Тож почав сам використовувати й друзям рекомендувати», — пояснив свій вибір Ігор Брагінець, директор ПСП «Альфа-Агро» Чаплинський р-н Херсонської обл.).

І додав, що свого часу, через військовий конфлікт на сході у 2015 р., йому довелося шукати замінник Вітазиму. Того року що тільки не пробував: від китайських препаратів до стимуляторів, які широко рекламувалися. Але по закінченні сезону виявили, що всі альтернативи Вітазима спрацювали в мінус.

«Добре, що тоді почав співпрацювати з ТОВ «Агро Експерт». Відтоді ні препарату не зраджую, ні дистриб'ютору», — зазначив пан Ігор.

А його колега, Олексій Білий, директор ПП «Стелс-Агро» (Бериславський район), зізнався, що спробувати Вітазим йому якраз порадив Ігор Брагінець, посилаючись на реальні результати у вигляді вирівняності сходів та підвищення врожайності. Тож пан Олексій у 2016 р. придбав у Агро Експерт пробну партію цього американського біостимулятора. І з того часу без нього жодної посівної не починає.

Вітазим складається із 16 гормонів, які доповнюють один одного. Разом вони подовжують вегетаційний період рослини, підвищуючи врожайність.

Будь-який дискомфорт (суховії, висока температура, брак живлення) знижує врожайність, бо рослина старається елементарно вижити, а не налити повні колоски зерна. А Вітазим надає культурам, так би мовити, підтримку, змогу пережити стресовий період.

«Якщо провести аналогію з людиною, то Вітазим — це для нас капелюх і вода у літню спеку. Але я не скажу, що препарат — панацея, і замінить всі ЗЗР. Він не поверне до життя пшеничне поле, яке вже спалене сонцем. Він підтримає резистентність рослини, яка ще жива», — каже Ігор Брагінець.

Слід зазначити, що американські фахівці — розробники Вітазиму наразі дослідили лише 20% можливостей цього препарату. І, як зауважує Олексій Білий, препарат тривалий час випробовували в умовах Африки. Тому він 100% спрацьовує на херсонських полях у найлютіші суховії.

«Ще мені подобається, що цей біостимулятор можна використовувати на будь-яких культурах. Зернові, олійні, технічні, садовина, овочі — немає різниці взагалі. Адже препарат розкладається через 30 днів після обробки, не накопичується у зерні чи плодах», — додає керівник господарства.

Препарат використовують для замочування насіння перед сівбою, а також для позакореневого підживлення. Звісно, як зауважує Олексій Білий, при використанні вперше на нових культурах радяться із фахівцями ТОВ «Агро Експерт» (ексклюзивного дистриб’ютора Вітазима в Україні) щодо концентрації та схеми внесення.

«Сою обробляємо в першу критичну фазу (початок гілкування). Кукурудзу — коли формується качан. А взагалі біостимулятором можна працювати будь-коли. Плюс використовуємо його у якості протруйника насіння перед посівом», — додає зі свого боку Ігор Брагінець.

Обидва аграрії постійно проводять досліди на полях, експериментують, випробовують препарат не лише на різних культурах, а й у різних умовах. Багаторічний досвід використання дає змогу побачити його роботу і в нестандартних ситуаціях.

«Для мене показовим був один рік. Два сусідні поля, розділені дорогою, засіяли ячменем. Але на першому насіння перед посівом обробили біостимулятором, а на іншому залишили класичну схему. Раптом влітку вдаряє аномальна спека із суховієм. Ситуація настільки критична, що наші дощувальні машини не допомагають. На полі з Вітазимом отримуємо 1,2 т/га. На іншому нічого, бо колосок навіть не вийшов з пазухи. Тобто рослина вмерла на рівні виходу колоска», — розповідає Ігор Брагінець.

Свої історії є й у Олексія Білого. Наприклад, якось йому таким чином вдалося врятувати посіви ріпаку.

«Сходи були такі погані, що агроном хотів просто передискувати поле. Але ж на пальне, посівний матеріал, ЗЗР вже витратились. Ледве вмовив його пройтися Вітазимом в якості позакореневого підживлення. За 14 днів сходи вирівнялись, розміри розеток відповідали періоду вегетації. Після того я жодного разу не йшов у посівну без Вітазиму», — каже аграрій.

І додає, що скрізь, де робили досліди у себе на полях, Вітазим давав стабільно 15% надбавки до врожаю.

«Минулого року мали взагалі парадоксальний випадок. Два поля соняшнику, між якими 900 м: одне поле обробили додатково Вітазимом, а на іншому пройшлися нашою класичною схемою підживлення та внесення ЗЗР. На першій ділянці зібрали 2,8 т/га, а без Вітазиму — лише 1 т/га. Так, це одна і та ж земля, посівний матеріал, система захисту і однакова кількість дощів. Нічого так різниця у 1,8 т/га!», — зазначає пан Олексій.

Про доцільність та ефективність застосування біостимулятора Вітазим добре свідчать цифри, якими поділилися херсонські аграрії.

За словами Ігоря Брагінця, на зернових культурах надбавка становила 0,6-0,7 т/га. По кукурудзі взагалі було 1,7 т/га. По сої різницю пан Ігор запам'ятав до останньої цифри — 539 кг.  Навіть найгірше поле льону обробили й теж отримали високий врожай, запевняє аграрій.

А Олексій Білий проілюстрував свій месидж у коштах.

«1 літр Вітазиму коштує приблизно 500 грн. На гектар ми використовуємо 1,2 л, це десь 600 грн. При вартості зернових у середньому 5 тис. грн за тонну, потрібно продати 120 кілограмів пшениці, щоб купити цей літр. А врожайність після обробітку зростає на 15%, а це 300 кг мінімум. От і порахуйте самі, наскільки це вигідно», — пояснює пан Олексій.

Сподіваємося, що досвід аграріїв-практиків та окреслені експертами тенденції щодо напрямів розвитку технологій у сільському господарстві дають підстави для того, аби українські виробники звернули більш пильну увагу на новітні біотехнологічні засоби. Зокрема й розроблений американськими фахівцями біостимулятор Вітазим. І розглядали його впровадження не як додаткові витрати, а як інвестицію в майбутній урожай.

Порівнюючи дані останніх 10 сезонів зменшення площ посівів кукурудзи зафіксовано у 3 областях України. Про це свідчать дані динамічної інфографіки посівних площ під кукурудзою від SuperAgronom.com.

Так, аналізуючи дані 2010 та 2019 років, втрати площ зафіксовано у господарствах:

• Донецької області (-27,6 тис. га);
• Чернівецької області  (-6,8 тис. га);
• Запорізької області (-2,9 тис. га).

Нагадаємо, у 4 областях приріст площ під кукурудзою за останні 10 сезонів перевищив 200 тис. га.