Нові, малопоширені та нетрадиційні бобові культури в Україні

Про деякі з таких перспективних культур розповів Джамал Рахметов, доктор сільськогосподарських наук, заступник директора з наукової роботи Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України, на IV Міжнародній конференції «Майбутнє бобових».

«Зміна клімату певною мірою сприяла тому, що деякі культури втрачають своє значення в агровиробництві, а деякі навпаки ― займають більші площі у сівозміні та підвищують обсяги виробництва. Скажімо, горох свого часу (десь у мої студентські роки) серед бобових був культурою №1. А наразі його площі упали, і в останні роки дуже знизилась рентабельність. Натомість сою у згадані часи взагалі не сприймали як вагому сільгоспкультуру. Зараз ― це одна з основних на вітчизняному ринку. Й у зв’язку з цим я хотів би звернути вашу увагу на те, що крім сої, нуту, гороху, є певні культури, які, можливо, сьогодні не настільки цінно актуальні для нас , але в контексті майбутнього вони мають право на існування та використання їхнього потенціалу», ― зауважив Джамал Рахметов.

Для початку ― деякі факти та цифри про бобові культури.

Родина бобових (Fabaceae) є другою за важливістю культурою після родини злакових (Poaceae). Зернобобові культури становлять 27% світового виробництва рослинництва і забезпечують 33% білка.

Динаміка посівних площ деяких бобових культур в Україні за останнє десятиліття:

Серед бобових найбільш поширені:

• соя ― в Китаї;
• квасоля, сочевиця, нут ― на Близькому Сході;
• арахіс, різні види вігни ― в Африці;
• соя та квасоля ― у Східній Азії;
• квасоля ― в Центральній та Південній Америці.

До Державного реєстру сортів рослин України внесено 308 сортів 7 видів зернобобових культур:

• Сої культурної ― 211
• Гороху посівного (зернового) ― 53
• Квасолі ― 19
• Нуту ― 15
• Сочевиці ― 7
• Чини посівної ― 2
• Гороху озимого ― 1

А також 185 сортів 21 виду кормових бобових культур; 90 сортів 6 видів овочевих та лікарських бобових культур.

З усього цього різноманіття Джамал Рахметов виділив декілька, які вважає досить перспективними й цікавими для вирощування в Україні.

Вігна

Рід Vígna налічує понад 150 видів. Їх вирощують у промислових масштабах у Мексиці, Колумбії, Китаї, Японії та у порівняно невеликих кількостях у США ― як овочеву, зернову, кормову та сидеральну рослину. Вігна містить до 25-28% білка, що складається з таких амінокислот, як лізин, триптофан, метіонін, цистин та інші. Вміст крохмалю становить близько 45-46%, є також вітаміни (тіамін, рибофлавін тощо), мінеральні солі, залізо, кальцій, калій, фосфор, йод.

Арахіс

Арахіс культурний, або земляний горіх (Arachis hypogaea) ― однорічна трав’яниста рослина. Арахісові боби їстівні і містять багато білків (25-37%), жирів (40-60%), вуглеводів (16-20%) та вітаміну В1. З арахісу виробляють цінну харчову олію, яку використовують у кондитерській, консервній, оліє-жировій промисловості. Стебла та листя арахісу ― хороший корм для великої рогатої худоби.

Урожайність з гектара ― 1,1-2,3 т/га бобів та 2,5-4,5 т/га сіна; в умовах поливу ― до 4,2 т/га бобів та 5,5 т/га сіна.

«Багато хто має типове уявлення про арахіс, знаючи лише один із його видів. Насправді їх є багато й різних. Деякі ― абсолютно відмінні від тих, які ми звикли споживати. Вважаю, що в Україні найближчі 5-10 років буде величезний розвиток в контексті використання потенціалу арахісу і введення його в культури», ― зауважив науковець.

Квасоля

Хоч квасоля ― начебто традиційна для України культура, але насправді її є дуже велике різноманіття форм і сортів. Вони істотно відрізняються за біологічними, морфологічними, екологічними особливостями, біохімічним складом та напрямами використання. Висота рослин квасолі різних сортів може сягати від 0,2 до 5 метрів. Вона є найбільш культивованим представником сімейства бобових.

Боби квасолі містять білки (25-35%), вуглеводи, азотисті речовини, флавоноїди, стероли та органічні кислоти, а також вітаміни В6, В5, В1, С.

Також, на думку експерта, варто розширити спектр вирощуваних бобових культур ― багаторічних трав. 

«Вони є надзвичайно цінним екологічним фактором. Це безкоштовна мобілізація азоту, збагачення ґрунту, поліпшення його структури. Крім того, багато бобових трав ― чудові медоноси та кормова база не лише для бджіл, а й для інших комах-запилювачів. Зокрема, це еспарцет, астрагал, галега. Вони також можуть стати важливим компонентом органічного землеробства», ― наголошує Джамал Рахметов. 

Астрагал

За словами науковця, ця культура має величезний потенціал як кормова, лікарська, медоносна й енергетична. Наприклад, надземна маса Astragalus galegiformis L. (астрагал козлятниковидний, астрагал лучний, вовчий горошок луговий) у період бутонізації (за певного способу вирощування) містить: 3,1% зольних залишків, 9% цукрів, 18,6% сухої речовини. Середня врожайність надземної маси цього виду астрагалу 107 т/га.

А середня врожайність надземної маси Astragalus ponticus Pallas (астрагал понтійський, астрагал причорноморський, астрагал понтичний, вовчий горошок понтійський) ― 52 т/га.

Галега (козлятник)

Представники роду Galega ― це і кормові культури, і лікарські, і медоносні. А ще вдалий варіант для поліпшення родючості ґрунту. За словами Джамала Рахметова, галега може залишати після себе у ґрунті від 400 до 600 кг азоту на рік. Наразі вітчизняні селекціонери уже створили декілька сортів кількох видів цієї культури. Зокрема, козлятника східного (Galega orientalis Lam.) зареєстровано сорти НБС-75, Ювілейний 35, Салют, Рябчик, Кавказький бранець. Козлятника лікарського (Galega officinalis L.) ― Гарант, Фламінго.

Оцінено також енергопотенціал використання соломи козлятника східного як сировини для виготовлення твердого палива: із зібраної з 1 гектара маси можна отримати 75,8 гігакалорій енергії.

«Додам також, що на найбільш еродованих ґрунтах ця культура на одному місці може вирощуватись протягом 10-15 років», ― зауважив експерт.

Також серед перспективних Джамал Рахметов назвав такі бобові трави, як гуньба блакитна (Trigonella coerulea (Desr.), конюшина, чина широколиста та інші. І наприкінці науковець зазначив, що це ― величезний резерв і великий масив уже проведених селекційних робіт. Варто лише пильніше придивитись до цих напрацювань і подивитися на своє агровиробництво більш широко і з прицілом на майбутнє. Особливо в контексті сучасних кліматичних змін.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com