Давід Гі: Я впевнений в українському ринку

SuperAgronom.com: Наскільки ризикованим для вашої компанії є вихід на український ринок?

Давід Гі: Я впевнений у ньому. Тим більше, ми маємо кілька цікавих пропозицій техніки для українських аграріїв. Ми вважаємо, що наші агрегати мають тут гарний потенціал. Особливо Maxi Drill зацікавить аграріїв за складних умов посівної, коли «вікно» для сівби дуже коротке. Є багато позитивних моментів: і великий кліренс, і рознесені висіваючі елементи, і наявність транспортної вісі. Тому, я думаю, що Maxi Drill точно матиме тут свого покупця. Що стосується Easy Drill, я думаю, що ринок повинен ще підготуватись до цього типу сівалки, до її специфіки, але перспективи хороші. Маючи такого надійного партнера, як «Суффле Агро Україна», впевнені, що вихід на український ринок буде безпроблемним. Адже це насамперед ― питання людських відносин.

SuperAgronom.com: Наших фермерів складно чимось здивувати. Надто багато пропозицій відомих брендів. Як саме Sky збирається підкорювати українських фермерів?

Давід Гі: В Україні навіть легше, ніж у Франції, запускаються нові концепції. У Франції дуже міцні традиції самого сільського господарства, і фермери здебільшого консервативні. Коли ти продаєш сівалку фермеру у Франції, треба ще батька переконати, його сина і дідуся, а в Україні простіше. Тут виробники орієнтуються в першу чергу на економічні показники. Якщо керуватися лише економікою, то в Україні можна продавати, а у Франції тільки економічної складової буває недостатньо.Та все ж головний акцент, на якому ми робитимемо ставку, — це сервіс і допомога. Зокрема порадами щодо технологій клієнтам, що придбали сівалку у «Суффле Агро Україна». Покупець не залишається наодинці з проблемами і турботами, може у будь-який час проконсультуватися з фахівцями.

SuperAgronom.com: Ви недавно відвідували Україну. Що стало для Вас сюрпризом, що змінило погляди?

Давід Гі: Вперше я відвідав Україну ще у 2001 році. Тоді перше, що впало в око, ― різниця у розмірах між українськими та французькими господарствами та кліматичні відмінності. Але принципи роботи фермерів скрізь однакові, незалежно від клімату.

Боротьба за вологу йде скрізь, клімат змінюється, і доводиться пристосовуватись. Якраз Maxi Drill однаково добре себе проявляє у різних погодних умовах. А ось сівалка  Easy Drill вже має запрограмовані рішення щодо протидії кліматичним змінам. Вона дає можливість прямого посіву у покривні культури, зберігаючи вологу в ґрунті. Тобто тут закладена ціла технологія.

SuperAgronom.com: В Україні одна з основних проблем зараз — це дефіцит людських ресурсів, особливо фахівців. Наскільки вимогливою до кваліфікації персоналу є сівалка Maxidrill? Наскільки легко навчитися працювати з нею?

Давід Гі: Агрегат легкий у калібруванні та користуванні. Основні складнощі у роботі з Maxidrill полягають у плануванні сівозміни, технологічних операцій. Саме тому плідна співпраця між «Суффле Агро Україна» і SKY допоможе фермерам. Ми продаємо не  метал, агрегат, ми продаємо цілу сучасну технологію з порадами, рекомендаціями конкретно під специфіку господарства.

SuperAgronom.com: Як Ви зазначили, господарства в Україні більші за французькі. А значить, перейти на нову технологію за рік дуже складно. Чи зможуть господарства з традиційною технологією використовувати сівалку Maxidrill? Чи необхідно буде фермерам передбачати додаткові організаційні витрати?

Давід Гі: Це якраз сильна сторона нашої техніки. Повірте, навіть у Франції триває перехідний період у сільському господарстві (від традиційних до сучасних технологій). І в такий момент можна використовувати машини Скай.

Ми розуміємо, що в теорії на папері всі зміни відбуваються легко, в реальності ж потребують часу, коштів та знань. Саме тому бачимо потенціал у сівалках Maxi Drill. На днях переглядали відео, де цей агрегат у одного з клієнтів однаково добре працював і при посіві напряму по покривних культурах. Тобто він дійсно є універсальним.

SuperAgronom.com: Чи були такі випадки, що у фермерів щось «не пішло»? Не тому, що техніка підвела, а тому, що технологія не сподобалась?

Давід Гі: Так, і таке траплялося. Особливо у господарствах, які переходили на No-till. Вони думали, що сіяти можна без попереднього обробітку ґрунту і все буде ок. Купували сівалки для No-till по типу Easy Drill. Але через 4-5 років врожайність падала. Потрібно розуміти, що зменшення обробітку ґрунту йде паралельно з вирощуванням культур, які покращують його структуру, та іншими елементами технології.

SuperAgronom.com: Чи є цифра у відсотках, яку систему обробітку ґрунту (No-till, Strip-till, Mini-till) практикують французькі фермери?

Давід Гі: Більшість господарств відмовились від оранки. Але це не означає, що вони не проводять поверхневого обробітку. Зараз активно практикують No-till близько 5% фермерів, і цей відсоток із кожним роком росте. Половина господарств зараз у перехідному періоді між No-till та Mini-till.

Тобто половина фермерів зараз перестали орати, але це не означає, що припинили якось працювати з ґрунтом. Проводиться поверхневий обробіток, без обертання пласта.

SuperAgronom.com: В Україні є відсоток фермерів, які пробували No-till, і у них нічого  не вийшло. Сформувалось враження, що ця технологія занадто складна, потребує багато часу для впровадження. Що скажете з цього приводу?

Давід Гі: Аналогічна ситуація була у нас у 80-х роках. Тоді бракувало знань про організацію перехідного періоду, покривні культури, зміну технології підживлення. Без обробітку ґрунту відсутня мінералізація органічної речовини, знижується вміст азоту. У довгостроковій перспективі падає і вміст вологи. Для того, щоб перейти правильно на No-till, потрібно трохи додати азоту, щоб покрити цю нестачу мінералізації на початковому етапі.

SuperAgronom.com: У нас є фермери, які їдуть за кордон, отримують певний досвід, копіюють технології, а в Україні вони не виправдовують себе. Пояснюють, що це через різницю в опадах. Якщо у Франції 700-600 мм, то у нас 150-200 мм на півдні. Чи дійсно це відіграє таку важливу роль?

Давід Гі: Це правда. Але навіть у Франції на півдні є площі, де є 200 мм опадів в одних регіонах, а десь на півночі може бути 1000 мм. Тобто навіть у межах однієї країни це не буде одна й та ж система обробітку. Але чим у вас менше вологи, тим більше цікавою має бути технологія No-till. Бо вона може зберегти ту воду, яка є.

SuperAgronom.com: Чи є у Франції типова для України проблема — пожежі на полях? При No-till залишається великий шар органіки на поверхні. Він сухий і легко займається. Стикалися з таким?

Давід Гі: Так, якщо б це була пустеля, то не було б чому горіти. Згоден, така проблема існує.

SuperAgronom.com: Кажуть, дехто відмовляється від No-till тільки з цієї причини, тому що в них вигорають регулярно поля. Що скажете з цього приводу?

Давід Гі: Це взагалі жахливо. Тому що при оранці вони все одно втрачають вологу. У кінцевому результаті  врешті-решт все одно отримують те саме — посуху на полі і втрату врожаю. То яка різниця?

SuperAgronom.com: І ще один міф, який є в Україні стосовно No-till. У нас існує стереотип, що під окремі культури (цукровий буряк, наприклад) треба орати обов’язково. Чи є тут раціональне зерно?

Давід Гі: В Україні є дуже родючі землі, які після оранки вивільняють досить багато азоту. Задарма, просто так можна отримати навіть до 100 одиниць азоту на гектар. Якщо фермер ставить перед собою мету заробити багато грошей за 10 років — тоді він може купувати собі плуга. Водночас, якщо землероб дбає про землю, про якість продукції, майбутнє своїх дітей, тоді моя порада — перестати орати в кінці кінців.

SuperAgronom.com: У господарствах, де ми побували, запитували, скільки вони вносять азоту на гектар. В Україні зараз багато фермерів практикують внесення азоту у півтора-два рази більших дозах. Що думаєте?

Давід Гі: Ми знаємо, що біологія рослин у Франції та в Україні однакова. Щоб виростити 10 кг пшениці, потрібно три одиниці азоту. І буде врожай 9-10 т/га. Для чого вносити азоту більше? Щоб просто втрачати його?

Наступна велика проблема —  якість води. Зараз у Франції є багато води, в якій дуже високий вміст азоту. Це погано. Тому потрібно сіяти культури, які заберуть азот із ґрунту, та обмежувати використання мінеральних добрив.

SuperAgronom.com: Дякуємо за цікаву розмову!

Микола Сирота, Марина Солонар, SuperAgronom.com