Нут: третій за площами, але не за значенням

Зараз нут успішно вирощують у дуже багатьох країнах, проте в Україні він лише починає входити до сівозмін. Ще 2—3 роки тому в нашій країні сіяти нут не хотів майже ніхто. А між іншим, Україна може успішно вирощувати до 1 млн га нуту щорічно. Про це розповів на міжнародній конференції «Бобові культури. Назустріч викликам глобального попиту» Олег Бушулян, заступник директора з наукової та інвестиційно-інноваційної роботи Селекційно-генетичного інституту — Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення.

«Дуже часто мене запитують, яку ж урожайність дає нут. Я вам скажу, що є відомості про максимальний урожай, отриманий у Одеській області, Кілійському районі — 4,5 т/га. Цього року досить багато компаній отримали на великих площах урожайність понад 3 т/га. Також є данні з Вінниці (Інститут кормів), зі Львова (Прикарпатська дослідна станція), що урожайність перевищує 4 т/га. Але щоб отримати максимальний урожай, або навіть середній урожай, потрібно врахувати низку чинників. Це сівозміна, попередник, технологія вирощування в цілому, добрива, захист рослин. Нут взагалі потребує високої культури землеробства. І якщо у господарстві середня урожайність пшениці 2,5—3 т/га, воно ніколи не отримає 4,5 т/га нуту», — розповідає Олег Бушулян.

Тож якою має бути технологія та як слід вирощувати нут, щоб отримувати гідні врожаї?

Попередники для нуту

Найкращими попередниками для нуту є зернові колосові культури та кукурудза на силос. Хороші попередники — баштанні культури, ріпак, кукурудза на зерно та сорго. Але сорго — лише у тому випадку, коли після збирання попередника проведено гарний обробіток ґрунту та зароблено пожнивні рештки.

Поганими попередниками для нуту вважаються цукрові буряки (через те, що пізно звільняють поле, і немає можливості вчасно підготувати ґрунт під наступну культуру), багаторічні трави (накопичують велику кількість бур’янів і шкідників) та зернобобові культури (через спільні з нутом хвороби та шкідники).

Неприйнятним попередником для нуту є, зокрема, соняшник.

«У нас в Україні, на жаль, соняшник останніми роками став найкращим попередником для більшості культур. Сіють соняшник через рік, сіють соняшник по соняшнику і він стає найбільш злісним бур’яном, особливо для півдня країни. Тут падалиця соняшнику може сходити і через 4-5 років. На жаль, більшість гербіцидів, які ми можемо рекомендувати для виробництва нуту, не працюють проти соняшнику. Й окрім ручної праці прибрати падалицю жодним чином не можна. Інакше кажучи, ви посієте нут, а зберете соняшник», — каже Олег Бушулян.

Обробіток ґрунту та сівба нуту

За словами Олега Володимировича, вже накопичено достатній досвід вирощування нуту за різних способів основного обробку — й оранки, і глибокого рихлення, за мінімального та навіть нульового обробітку. Найголовніше, щоб ґрунт у орному горизонті (у межах 20—30 см) не був переущільнений, тому що 50% кореневої системи нуту розвивається саме у цьому шарі, тут же розвиваються і бульбочкові бактерії. І якщо ґрунт переущільнений, то бульбочок там не буде.

Серед усіх бобових нут є найбільш холодо- та морозостійкою і посухостійкою культурою. Тому не варто боятися ранньої сівби, весняні заморозки йому не зашкодять.

У першу чергу, зазначає фахівець Селекційно-генетичного інституту, потрібно встигнути «ухопити» ту вологу, що накопичилася у ґрунті з осені та зими. Тому що посуха стала вже не лише проблемою півдня, а й проблемою майже всієї країни. І якщо «проґавити» вологу й не отримати гарних сходів, про врожай практично можна забути. Тож строки сівби слід визначати індивідуально, але з нутом чудово працює принцип «що раніше — то краще».

Оптимальна глибина загортання насіння для культури становить 6—7 см, але, оскільки нут не виносить сім’ядолі, його можна сіяти і на глибину до 12—15 см. У будь-якому випадку, головне, зазначає Олег Бушулян, покласти насіння у вологий ґрунт.

Висівати нут можна як суцільним методом, так і стрічковим чи широкорядним. Норма висіву залежить від сорту та маси тисячі насінин і становить 100—200 кг/га насіння.

Добрива для нуту

Нут виносить із ґрунту за урожайності 2 т/га близько 100 кг азоту, 36 кг фосфору, 150 кг калію. Але завдяки здатності фіксувати азот з повітря він може забезпечити цим елементом не лише власні потреби, а й наступну культуру.

«Оптимальним варіантом є внесення фосфорно-калійних добрив з розрахунку 30—60 кг/га у діючій речовині.  Найкраще вносити добрива під основний обробіток, під оранку, тому що передпосівне внесення, на жаль, не завжди ефективне. Фосфор і калій є малорухомими елементами і за передпосівного внесення вони просто залишаються у верхньому шарі ґрунту та часто малоефективні», — каже Олег Бушулян.

У сприятливих умовах нут може накопичити до 150 кг/га азоту за допомогою бульбочкових бактерій. Причому, 30% від цієї кількості залишається для наступних культур.

«Найважливіше — обробляти насіння селекційними штамами бактерій за інокуляції та не допускати одночасної обробки хімічними протруйниками, які негативно впливають на ріст та розвиток», — радить експерт.

Хвороби та шкідники нуту

Усі хвороби культури фахівець умовно розділяє на 2 групи: хвороби насіння та хвороби вегетуючих рослин. У світі на нуті виявлено близько 40 хвороб, але найбільш шкодочинними є хвороби, що передаються насінням.

«На щастя, в Україні поки що не поширені усі хвороби нуту, найбільш шкодочинними наразі є фузаріоз та аскохітоз. Але зі збільшенням площ під культурою кількість хвороб та частота їхніх проявів також зростатиме. На насінні найпоширенішими хворобами є фузаріоз, пліснява, бактеріоз. Біопрепаратів із доведеною ефективністю для протруювання насіння я поки що не назву, на мою думку, хімічні засоби у цьому випадку все ж надійніші. Рекомендується планувати фунгіцидне протруювання насіння плюс як мінімум 2 обробки під час вегетації. Обробки краще проводити на початку цвітіння та приблизно наприкінці цвітіння — початку формування бобів. Це якщо рослини здорові й протруювання спрацювало як слід. У випадку сприятливих погодних умов для розвитку хвороб — кількість обробок слід збільшити», — каже Олег Бушулян.

Що стосується шкідників, спеціаліст запевняє, що специфічних саме для нуту немає. Проте вогнівки, совки та мінуючі мухи можуть у певні роки завдати культурі значної шкоди. Тому разом із фунгіцидами рекомендується проводити обробки інсектицидами системної дії, у бакових сумішах.

Гербіциди

Для обробки посівів нуту Олег Володимирович радить застосовувати препарати ундециленової групи, зокрема, метрибузин.

«Ця діюча речовина добре контролює лободу білу, нетребу та навіть частково падалицю соняшника. Проте вона досить непередбачувана, тож на піщаних ґрунтах або на ґрунтах із вмістом гумусу менше 2,5% може, за умови достатньої кількості опадів, мігрувати у більш глибокі шари орного горизонту й потім негативно впливати на самі рослини нуту. Грамініциди у посівах нуту можна застосовувати будь-які з тих, які представлені на ринку. Але потрібно дивитися на діючі речовини, оскільки різні речовини діють за різних температур повітря. При цьому негативного впливу на рослини нуту з боку грамініцидів, принаймні до цвітіння, не відзначалося», — розповідає експерт.

Також він розповів, що у країнах Азії досить широко практикується підзимовий посів нуту, але в умовах України, коли зими стали непередбачуваними та погодні умови різко змінюються, такі досліди не дали позитивного результату. В Інституті кілька років проводили досліди з сівби нуту під зиму, проте результат отримували не надто хороший: втрачалася густота і, відповідно, урожайність. Тож «підзимний нут» поки що не для наших умов, а от вирощувати його за звичайною технологією можна і варто.

Олена Басанець, SuperAgronom.com