Південний американський мінер відноситься до ряду карантинних об'єктів, що відсутні на території України. Географічне розповсюдження включає в себе деякі країни Європи (Австрія, Бельгія, Греція, Нідерланди, Італія, Великобританія), Північна Америка (США), Центральна і Південна Америка (Салвадор, Панама, Бразилія, Чилі, Колумбія, Вінесуела) та Австралія.
Пошкоджує величезний спектр рослин, у тому числі і культурних. Серед пошкоджених рослин: амарант, айстра, баклажан, буряк, перець, огірок, боби, часник, капуста, томат, кукурудза, клюква, яблука, картопля та ін.
Шкідник родом з гірських районів Південної Америки.
Шкодочинними фазами мінера - личинки і дорослої особини.
Самки відкладають яйця на листову пластину, проколюючи її яйцекладом. Проколи служать як місцем відкладення яєць (яєчних проколів), так і для харчування клітинного соку самок та самців.
Личинка пічля того, як вийшла з яєць, приступає до харчування. Пошкоджують вони тканини листка. На одному листку, наприклад, томату, може знаходитися до 300 мін шкіника, але вже при 30 мінах на листку втрата врожаю може досягати 10%.
Шкідливість посилюється тим, що під час відкладання яєць самка здатна переносити віруси хвороб рослин. В Ізраїлі розмноження південноамериканського листового мінера призвело до втрати 50% урожаю селери. На Американських континентах він є одним з головних шкідників картоплі.
Дорослі мухи можуть самостійно пересуватися на невеликі відстані. Основний шлях поширення - в міні на листі в основному декоративних рослин і садженців. Зелені горшкові культури являють собою серйозну небезпеку, тому що на них можлива присутність американського конюшинового мінера в фазі яйця, личинки або лялечки. Крім цього фітосанітарний ризик пов'язаний із завезенням лялечок з грунтом, упаковкою або тарою.
