Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Озвучено плюси і мінуси використання безпілотників у якості обприскувачів посівів ЗЗР
Якщо задля моніторингу безпілотні літальні апарати (БПЛА) вже використовують відносно давно і аграрії виділяють в цьому переваги, то чи обробляти посіви засобами захисту за допомогою агро дронів — питання дещо складніше, та й ризиків більше.
Про це йдеться у матеріалі «Можливості застосування БПЛА в рослинництві: де агроному знадобляться дрони».
Загалом, для ефективної роботи з дроном налаштовується 4 параметри: ширина паралельного прольоту, висота, норма виливу та швидкість польоту. Найбільш відповідний показник ширини — 7,5 м. Найоптимальніша висота — 4 м над посівами. На рівних полях можна працювати зі швидкістю до 23 км/год, а там, де рельєф складний — не більше 10-12 км/год.
Ці цифри різняться в залежності від моделі літального обприскувача, його технічних характеристик, оброблюваної культури, особливостей місцевості і ще багато від чого. Тому варто розуміти, що задача не з простих і потребує знань і навичок.
Аргументи використання дронів для даної задачі досить вагомі: вони дозволяють проводити обробку за різних погодних умов (окрім сильного вітру), убезпечують ґрунт від додаткового ущільнення, дають змогу обробляти високі культури, слідуючи карті, коригують норми внесення на окремих ділянках.
«У нас був випадок цьогоріч на Херсонщині, коли підземні води піднялися дуже високо і ми не могли зайти в поле самохідним оприскувачем. Виручили тут дрони. Ця ситуація і підштовхнула нас випробувати їх. Використовували дрони для внесення інсектицидів та фунгіцидів на озимих культурах, а також для десикації соняшника. Результатами залишилися задоволені», — розповів Ігор Богданов, директор з інформаційних технологій холдингу «A.G.R. Group», яким керує Місак Хідірян.
Читати по темі: Озвучено ТОП-10 новаторських ідей у сфері сільгосптехнологій, що представлені на Agritechnica 2022
У компаніях, що надають послуги з використання дронів відзначають одну значиму відмінність застосування БПЛА від оприскувачів. Йдеться про мінімальне використання води у випадку з безпілотниками. Норма внесення становить близько 1-3 л/га робочої рідини. І хоч зараз вже є дрони з бачками для рідин на 60 л (а є й 10 л), вони обробляють посівні площі ультрамалими обсягами робочої рідини загалом. Для порівняння: для обробки тих самих площ БПЛА використовує 5-10 л/га, тоді як обприскувач витрачає 150-300 л/га.
Крім того, завдяки малим обсягам робочого розчину в родючий шар ґрунту потрапляє значно менша кількість пестицидів.
Варто зауважити, що дронами можна працювати лише тими препаратами, де допустима висока концентрація та мінімальна норма внесення 5-6 л/га. Внесення страхового та ґрунтового гербіциду дронами — не найкращий варіант, адже там необхідна вода та велика норма виливу.
Якщо говорити про обмеження у внесенні добрив, коптером не можна внести карбамід, КАС чи сульфат магнію. Тобто все те, що потрібно розчиняти у великій кількості рідини.
У середньому один виліт покриває площу 3 га. За сезон коптер може обробити 4,5-5 тис. га. За добу він може покрити 90-100 га, але для підприємства з великими площами цього замало, враховуючи, що один обприскувач за зміну закриває 300-400 га.
«Пробуємо застосовувати дрони для внесення ЗЗР другий рік, і ми переконані, що це невдалі спроби. Тут найбільше їх недопрацювання — це організаційні та експлуатаційні моменти. У цьому році ми найняли компанію для десикації 700 га соняшника і півтори доби вони готувалися, виміряли поля вручну, помічали стовпи і інші перешкоди, ще доба минула поки вони карти завдання намалювали. А вже під час обприскування, дрони мали технічні проблеми, тому часу було втрачено багато», — додав Тарас Корнієнко, заступник головного агронома агрогрупи «Агрейн».
Детальніше про можливості застосування БПЛА в рослинництві читайте у матеріалі на SuperAgronom.com.