Збирання сої: як мінімізувати втрати урожаю

А починати слід ще з підготовки до сівби. Насамперед — обрати сорти, які найбільше підходять до вашої агрокліматичної зони та сівозміни. Щоб на час жнив не потрібно було ні поспішати, ні чекати, притримуючи техніку.

До того ж у передпосівний обробіток ґрунту треба добре вирівняти площину поля та подрібнити усі крупні грудки — аби під час збирання жатку можна було вільно опустити на потрібну висоту, забезпечивши зріз на рівні 6-8 см, щоб вона підхоплювала нижні боби. Бо вони зазвичай найбільш урожайні, тож не «діставши» найнижчого «ярусу» стручків, можна втратити до п’ятої частини врожаю.

«Починати слід з вибору сортів, які мають відповідну групу стиглості та придатні до зони вирощування. У нашому випадку це сорти сої із тепловим діапазоном від 2400 до 2600 Crop Heat Units (CHU). Крім групи стиглості, слід звернути увагу, наприклад, на таку генетичну особливість, як закладка бобів на стеблі не менше 10 см від поверхні ґрунту. Також важливі якісно вирівняний ґрунт і мінімум обробітків навесні для збереження вологи, плюс вчасна сівба», — наголошує Іван Войко, головний агроном A.G.R. Group, власником якого є Місак Хідірян.

Строки збирання сої

Строки збирання для сої — дуже важливий фактор.

Жнива культури слід починати, коли вологість насіння знизиться до 13-15%. Швидкість висихання в основному залежить від температури та опадів. Вміст вологи в насінні може варіювати протягом дня на 5%. Тобто якщо вранці насіння занадто вологе, то за сприятливих умов воно може висохнути протягом дня. До слова, вітер прискорює цей процес.

Однак не варто довго чекати «погоди» та необхідну вологість зерна, адже чим пізніша осінь, тим нижче температура й вища ймовірність опадів. А в разі пізнього збирання врожаю збільшуються втрати та знижується якість насіння.

Втім, пам’ятаємо, що минулоріч у багатьох господарствах фактично у всіх регіонах не так уже й рідко можна було побачити жнива не лише кукурудзи, а й сої навіть узимку (наприклад, на Івано-Франківщині). Тут, правда, не аграрії були винними, а погода та війна. Але якщо форс-мажорів немає, то вчасне збирання бобової збереже урожай кількісно та якісно, а отже і вкладені в нього працю та кошти.

Загалом же, експерти вважають, що у збиранні сої може бути три сценарії:

• Найоптимальніший: Культура розвивалася у сприятливих умовах, листя опадає під час дозрівання, і протягом кількох днів вологість насіння знижується до оптимального рівня для збирання врожаю.
• Проблемний: Рослини упродовж вегетації піддаються стресу, зокрема таким як посуха та/або висока температура, що призводить до раннього фізіологічного старіння. Більшість листя залишається на рослинах, тоді як стручки і насіння дозріли й готові до збирання врожаю. Тут можлива абортація бобів.
• Негативний: Урожай дозріває і не забирається вчасно. Втрати збільшуються через хвороби та обсипання стручків. Особливо це може трапитись, якщо стручки піддаються кільком циклам зволоження та висихання.

Візуально дозрівання сої можна визначити за такими ознаками: стручки, стебло і боби жовтіють. Приблизно через 4-9 днів усі стручки на рослині стали коричневими. У цей момент вологість насіння становить близько 33%. За гарної сухої погоди боби мають бути готові до збирання через 4-5 днів після цього. Оптимальна вологість зерна — 13-14%, але вважається, що за ретельного комбайнування можна успішно збирати боби більшої вологості. Не варто також допускати значно нижчої від оптимальної вологості, бо тоді боби можуть розбиватись. Через що втрати урожаю будуть ще більшими.

«Збирання сої в Київській і Полтавській області, як правило, розпочинаємо з 5.09 і до 5.10. Проблемою під час збирання можуть бути тільки рясні і тривалі дощі, як у сезоні 2022 року. Зазвичай сою збираємо із вологістю від 12 до 14 %, із протеїном 38-40%. Вважаємо, що вже пізні строки збирання для регіону — після 10 жовтня. Бо це — підвищення вологості зерна та короткий період у день для комбайнування. Тож намагаємося завжди встигнути до цього терміну», — каже Іван Войко.

Десикація сої

Досить поширеним прийомом нині стала десикація сої до збирання. За словами Івана Войка, саме це дає змогу пришвидшити дозрівання, зменшити вологу і вчасно зібрати у відповідні терміни, тим більше, що в A.G.R. Group сою завжди сіяли на великих площах, тому десикація давала змогу більш гнучко використовувати техніку.

Як наголошує Віталій Брашован, менеджер з розвитку технологій центрального та східного регіонів LNZ Group, проведення десикації сої є важливим аспектом, який сприяє досягненню максимального урожаю, оптимального терміну збирання та високої якості зерна.

За його словами, є кілька підстав для проведення десикації.

По-перше, якщо рослини сої мають чітко виражене нерівномірне дозрівання, це ускладнює встановлення оптимального терміну збирання. Десикація дає змогу збирати урожай, коли більшість бобів буде належним чином дозрілими, що поліпшує якісні показники врожайності.

По-друге, якщо посіви сої страждають від забур’яненості, проведення десикації допомагає знизити конкуренцію, що полегшує збір урожаю та якість зерна.

Крім того, наголошує експерт, якщо погодні умови характеризуються підвищеною вологістю, то є ризик псування зерна. Десикація перед жнивами допоможе знизити вміст вологи в зерні й забезпечить оптимальні умови для збирання.

Також проведення десикації може бути необхідним для швидшого звільнення поля для сівби наступних культур. У разі використання орендованої техніки, дотримання графіку збирання врожаю є важливим. Десикація допомагає планувати жнива точніше, що знижує втрати та забезпечує ефективне використання техніки.

«Загалом, оптимальний час для проведення десикації сої — це фаза початку побуріння бобів нижнього та середнього ярусів, при вологості зерна не більше 35%, і коли загальна врожайність, маса 1000 насінин та якісні показники зерна залишаються на оптимальному рівні. Дотримання цих порад допоможе забезпечити успішну десикацію сої з максимальним досягненням урожаю та якістю зерна. Враховуючи всі ці підстави, десикація сої забезпечує оптимальні умови для досягнення високої продуктивності, покращення якості зерна та максимального урожаю, що є ключовим для успішного вирощування сої», — наголошує Віталій Брашован.

Десикантами зазвичай виступають препарати на основі д.р. дикват або гліфосатної групи. Першу застосовують, коли вологість бобів 35-40%, і зазвичай за тиждень до збирання. Тоді як препарати гліфосатної групи застосовуються по більш активній вегетації, а збирання врожаю можна розпочинати через 11-14 днів після обробки.

Віталій Брашован надав декілька порад щодо проведення десикації сої:

Вибір препарату на основі диквату: Для ефективної десикації посівів сої рекомендовано віддавати перевагу препаратам, що містять дикват. Дикват є контактною діючою речовиною, яка швидко поглинається рослинами та порушує процеси фотосинтезу, що призводить до руйнування мембран клітин, зневоднення та повного висихання рослин.

«Бренд DEFENDA пропонує препарат Диквалан (д.р. дикват, 150 г/л), який рекомендується вносити із нормою 2-3 л/га. Цей контактний десикант призначений для підсушування сої перед збиранням та значно знижує вологість насіння, що зменшує витрати на його сушіння», — каже фахівець.

Оптимальна температура: Враховуйте оптимальну температуру повітря під час внесення десикантів, яка становить 15-25°C.

Умови внесення: Обирайте відповідну техніку та високоякісні препарати для забезпечення максимальної ефективності десикації. Враховуйте умови їх внесення, щоб досягти оптимальних результатів у збиранні урожаю сої.

Додамо, що десиканти можуть «працювати» тільки на початку процесу фотосинтезу, а під дією ультрафіолетового випромінювання починають швидко руйнуватися. Тому найкраще десикацію проводити в ранкові або вечірні години.

Загалом технологія проведення десикації передбачає використання авіаційної техніки та причіпних і самохідних обприскувачів. Їх вибір залежить від посівних площ, строків проведення, біологічних особливостей культури.

Причіпні та самохідні обприскувачі за принципом дії є штанговими. Вони забезпечують кращу рівномірність розподілення десиканту на поверхні оброблюваних культур і менше залежать від погодних умов. Про безпосередню авіаційну техніку (літаки та гвинтокрили) зараз, у воєнний час, мови немає. Натомість їх замінили дрони, які комплектують різними розпилювачами для якісного внесення робочого розчину. Під час обприскування першочергово враховують швидкість вітру і температуру повітря.

Додамо, що гліфосати та диквати досить чутливі до якості води в робочому розчині. Для гліфосату оптимальний показник рН води становить 4,0-4,5, глюфосинату амонію — 5,5, диквату — 5,0. Якщо ж рН води вище 7,0, то ці речовини піддаються гідролізу.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Жнивування

І найбільш відповідальний етап — робота комбайна.

«Збирання сої проводимо роторними комбайнами обладнаними жниварками типу «гідрофлекс», які максимально копіюють ґрунт та мають низький зріз, що у свою чергу гарантує зібрати боби сої на нижчому ярусі рослини», — розповів Іван Войко.

Ретельна підготовка зернозбирального комбайна необхідне для успішного збирання врожаю. Як обрати та налаштувати жниварку, розповідає Михайло Синягівський, продукт-менеджер Titan Machinery Ukraine.

Загалом, за його словами, сучасні комбайни добре розроблені, щоб мінімізувати втрати при обмолоті під час збирання сої. Однак все ще можуть бути значні втрати на жниварці (що може сягати аж до 80% втрат), якщо стручки ростуть ближче до землі.

«Великі комбайни, які зараз використовуються, не будуть завантажені до обмолоту сої за допомогою жаток, які використовуються для ріпаку та зернових. Втрати за жаткою стають обмежуючим фактором ефективності комбайнування. Є фактори, які найбільше впливають на втрати жатки. Їх слід враховувати, вибираючи стратегію управління для зниження ризику шляхом мінімізації втрат», — наголошує експерт.

За його словами, три основні змінні, які можуть суттєво вплинути на втрати в жатці, це:

• тип жатки (стрічкова (Draper) або шнекова),
• налаштування кута жатки (відповідно до рекомендацій для конкретного типу культури),
• швидкість руху комбайна під час збирання врожаю.

Вибір правильного типу жатки може вплинути на зменшення втрат. За належного регулювання (наприклад, налаштування зерен) стрічкова (Draper) жатка має менші втрати, ніж шнекова (різниця від 35 до 70 кг/га). Це пов’язано зі способом транспортування; полотно забезпечує більш плавний потік матеріалу до похилої камери, тож менша імовірність, що стручки розіб’ються.

Налаштування кута жатки важливе для мінімізації втрат через близькість кінця нижніх стручків до землі. Неправильно відрегульована жатка (наприклад, коли ті самі параметри, що використовуються для зернових культур, також використовуються для сої), може мати найвищі втрати (до 100 кг/га більші втрати, ніж при належному налаштуванні відповідно до рекомендацій виробника). Важливо витрачати час на налаштування кута жатки відповідно до культури, щоб мінімізувати втрати, незалежно від типу жатки. Одним із ключових моментів є розміщення ножа між землею і нижнім кінчиком нижнього стручка.

Обираючи швидкість руху комбайна слід зважити на терміновість збирання врожаю. Робочі швидкості 4 і 6 км/год зазвичай мають нижчі втрати, ніж вищі швидкості 8 і 12 км/год. із середньою різницею 35 кг/га.

«Через багато факторів, які можуть впливати на втрати, важливо розуміти налаштування жатки та вплив недоліків у налаштуванні на її роботу. Виробники можуть виміряти втрати зерна, спричинені жаткою, підрахувавши кількість зерна, що осипалось на ґрунт на певній площі. Для цього зупиніться на полі в довільній точці та порахуйте кількість осипаних зерен між жаткою та задніми колесами комбайна. Повторіть щонайменше п’ять разів у випадковому порядку за обома сторонами жатки, щоб отримати чітку картину втрат. Чотири зерна на 0,09m² = 67,25 кг/га втрати. Обов’язково включайте в підрахунок окремі зернини, кожну зернину у стручках на землі та стручках. Що залишились на стерні або на виляглих стеблах. Якщо на стерні залишаються стручки, це може означати, що жатка зрізає недостатньо низько. Вилягання може свідчити про те, що швидкість руху занадто висока і просто штовхає рослини», — пояснює Михайло Синягівський.

Ще один важливий фактор — відрегулювання швидкості обертання барабана і відповідного проміжку (щілини) підбарабання. Стручки легко обмолочуються, тому можна використовувати дуже щадний молотильний механізм (мотовило) із низькою швидкістю обертання барабана й відкритим підбарабанням. Це також знижує споживання пального комбайном. Для дбайливого відділення зерна від соломи можна використовувати високу швидкість обертання вентилятора. Зрештою, слід дбайливо поводитися з насінням у зерновому бункері, у шнеках і під час транспортування, не спорожняючи повністю бункери та шнеки й мінімізуючи швидкість шнеків і висоту падіння.

Загалом фахівці визначають такі ключові технічні аспекти у процесі збирання сої комбайном:

• Збирання сої має відповідати стану поля та врожаю. Для цього необхідно відрегулювати швидкість руху комбайна, повітряний потік, швидкість обертання барабана, зазори та сита.
• Слід утримувати рівномірну швидкість руху комбайна для достатнього постійного потоку зерна через молотильні механізми, щоб зменшити пошкодження бобів.
• Ріжучий апарат комбайна слід тримати близько до ґрунту (3-6 см). Щоб можна було здійснювати зрізання близько до поверхні ґрунту, швидкість руху має бути помірною (згадані вже 4-6 км/год.)
• Каміння або нерівна поверхня можуть обмежити мінімально можливу висоту зрізу, тому необхідно уникати цього ще на етапі підготовки ґрунту до сівби. В ідеалі слід використовувати гнучкий ріжучий апарат, який дає змогу ковзати по землі та видаляти каміння тощо, що знижує втрати приблизно на 10% до мінімуму.
• Барабан жатки має бути ретельно відрегульований, щоб зменшити контакт із рослиною.
• Швидкість обертання барабана має бути синхронізована зі швидкістю комбайна — зазвичай на 25% швидше.
• Швидкість обертання барабана має становити 400-600 обертів на хвилину, залежно від вологості зерна.
• Сита мають бути відрегульовані відповідно до розміру насіння.

Зазначені фактори хоч і універсальні, та все ж більшість із них залежить також від ситуації на полі, яка у свою чергу залежить від погодних умов, застосовуваних технологій вирощування сої тощо. Зокрема від тієї ж вологості зерна, генетичних особливостей (тургору) сорту сої, навіть від ширини міжрядь. Тож перелічені поради — це основа, на якій має проявитись майстерність агронома, який докладе зусиль для максимально ретельного збирання вирощеного ним же урожаю цінної бобової культури.

©Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Ширина міжряддя і густота висіву для сої — критерії вибору

У фото та відео про життя і роботу агрономів з Instagram SuperAgronom