Стреси від кліматичних змін: мікориза допомагає рослині вистояти

Як відомо, загальноприйнятий розподіл «класичної» України за природно-кліматичними зонами включає в себе три зони: Степ, Лісостеп, Полісся. Свого часу така класифікація була проведена за співвідношенням кількості опадів до кількості накопиченого тепла. Однак, як зауважує Микола Сучек, керівник відділу R&D «VITAGRO PARTNER», сьогодні, з ознаками переходу України до різко континентального клімату, спостерігаємо і зміщення агрокліматичних зон.

«За даними агрометеорології Укргідрометцентру, підвищення температури на 1 °С зсуває межу агрокліматичних зон в середньому на 100 км на північ. З урахуванням зростання температури на 1,8-2 °С, межа кліматичних зон змістилася на цілих 200 км. Крім того, на Півдні України (насамперед це Автономна Республіка Крим, Херсонська обл., потім Миколаївська та Запорізька) спостерігаємо зародження нової зони — напівпустелі. Водночас зі зміною клімату фактично зникла зона Полісся. Наразі ця зона теплішає навіть швидше за Південь. Якщо 30 років тому на Херсонщині кількість посушливих днів становила 30-40 на рік, сьогодні — 60-70. На Львівщині плюс 30°С колись взагалі було дивним. А наразі таких днів — 10-20 за літо. Це досить значні підвищення. Кліматологи заговорили про незворотні зміни клімату», — наголошує експерт.

І додає, що, за даними агрометеорологічної служби України, з часом відсутність зими траплятиметься все частіше. На жаль, як правило, тепла зима несе в собі тренд — жорстку ґрунтову посуху. Крім того, складаються сприятливі умови для перезимівлі патогенних організмів, цілої низки бур’янів, падалиці ярих культур, спостерігаються зміни фаз розвитку шкідників, і т.д. Якщо за період з 1991 по 2000 роки така аномально тепла зима була один раз, в період з 2001 по 2010 — два рази, то з 2011 по 2020 це вже третя тепла зима. Таким чином, прослідковується чіткий тренд на збільшення кількості теплих зим. Взагалі, 2019 рік став найтеплішим за всю історію метеорологічних спостережень в Україні. Середньорічна температура перевищила норму на 2,7°C. Тоді як у Паризькій кліматичній угоді мова йде про недопущення глобального потепління на 2 °C.

Усі ці факти свідчать, що «закривати очі» на кліматичні зміни і сподіватися на те, що такі ситуації — просто якісь окремі аномалії — це вже нераціонально. Можливо, коли-небудь сільгоспкультури, які вирощуються в нашому поясі, зрештою пристосуються до цих змін. Але зараз потрібно переосмислювати традиційні технології їх вирощування і вводити до них обов’язкові антистресові заходи. Зокрема і трендові на сьогодні — біотехнологічні. Серед них почав активно розвиватися напрям, що заснований на використанні властивостей мікоризних грибів.

Нагадаємо, що мікориза — це тип взаємовигідного симбіозу між рослиною та зигоміцетними грибами. Під час утворення мікоризного симбіозу гриб колонізує тканини кори кореня з утворенням «внутрішнього міцелію», модифікуючи клітини, з якими контактує мікориза. Прижившись на рослині, микоризні гриби розмножуються на коренях рослин і поширюються в навколишній ґрунт у вигляді великої маси абсорбуючих ниток, збільшуючи поглинання рослиною води і поживних речовин. Ці нитки більш ніж на порядок тонші за кореневі волоски і тому здатні проникати у найтонші пори ґрунтових мінералів, які є навіть в кожній окремій піщинці. В 1 см3 ґрунту, що оточує корені, загальна протяжність ниток мікоризи становить від 20 до 40 метрів.

Гіфи грибів поступово руйнують ґрунтові мінерали, добуваючи з них мінеральні елементи живлення рослин, які не перебувають у ґрунтовому розчині, у тому числі такий важливий елемент, як фосфор. До того ж встановлено позитивний вплив грибів-мікоризоутворювачів на водний режим рослин, що зумовлено здатністю гриба поглинати воду з відносно сухого ґрунту.

Ще одна важлива функція мікоризи — перешкоджання зараженню коренів паразитичними грибами і бактеріями, а також вплив на склад ризосферних організмів.

Як уже переконалися чимало й вітчизняних аграріїв, найбільший стрес, який лімітує продуктивність сільськогосподарських культур, — це посуха. Як наголошує Микола Сучек, нестача вологи викликає значні зміни більшості фізіологічних процесів рослин, зокрема накопичення абсцизової кислоти за дії посухи супроводжується на клітинному рівні зменшенням ділення і особливо розтягнення клітин, змінами осмотичного тиску, фотоокисленням тощо.

За словами експерта, на рівні цілої рослини відповідь на стрес, викликаний посухою, включає:

• затримку росту листків, стебла, а за тривалої посухи — і коренів;
• закривання продихів;
• пригнічення фотосинтезу і дихання;
• зменшення надходження асимілятів до органів, що ростуть;
• прискорення старіння листків;
• затримку росту і недорозвинення генеративних органів;
• збільшене співвідношення корені/пагони.

«Розробка британських вчених компанії Legume Technology (відомого європейського виробника інокулянтів та біопрепаратів) — мікоризний препарат MycoFix на основі ендомікоризного гриба Glomus intraradices, по суті, відкриває нову сторінку в оптимальному насиченні ґрунту мікоризантом. Адже саме мікоризний гриб майже в 100 разів збільшує зону поглинання води. Також він в рази підвищує поглинання не лише відносно нерухомих іонів із ґрунту, тих же фосфору, калію, кальцію, магнію, сірки, цинку, міді, заліза, а й посиленого поглинання і транспорту значно рухоміших іонів азоту, особливо за умов посухи», — розповідає Микола Сучек.

За його словами, ключова роль мікоризи насамперед проявляється у здатності екстрагувати фосфор за межами зони його виснаження навколо коренів рослин, що також має дуже важливе значення в умовах посухи, адже доступність фосфору зменшується.

«При цьому варто зазначити, що озимі культури (та й будь-які інші) все ж потрібно висівати у вологий ґрунт. Надалі може бути посуха, критична нестача вологи, і тоді мікориза починає виступати як антистресант, дасть рослині вологу і буде її захищати. Але щоб відбувся процес мікоризації або приживлення гриба в кореневу систему, потрібне все-таки вологе середовище», — наголошує експерт.

За словами Миколи Сучека, на VII Міжнародній конференції по мікоризі (2013 рік, Нью Делі) було озвучено дані, які свідчили, що за використання мікоризи в різних ґрунтово-кліматичних зонах було досягнуто такого збільшення врожайності культур:

• соя — від 15 до 40%,
• кукурудза — від 20 до 70%,
• зернові колосові — від 15 до 30%,
• овочеві — від 30 до 200%.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

До слова, вітчизняним аграріям компанія VITAGRO PARTNER розпочала пропонувати MycoFix для обробки насіння озимих порівняно недавно. І на посівах озимої пшениці вже встановлено

 підвищення врожайності завдяки застосуванню препарату на рівні від 18 до 22%. А на ярих культурах його використовують вже давно. І найкращий ефект встановлено на посівах соняшнику, кукурудзи, сої, овочевих культур.

Наприклад, за словами Миколи Сучека, у посушливих умовах 2019 року на Вінниччині в ТОВ «Щедра Нива» Хмільницького району на посівах кукурудзи вдалось отримати 11 т/га (контрольний варіант без препарату дав 9,8 т/га). На Житомирщині в ПОСП «Колос» Ємільчинського району отримали на круг по 9,2 т/га кукурудзи, порівняно з 8 т/га без обробки. В Кіровоградській області ПП «ДМБ» Новоархангельського району у вкрай посушливих умовах із застосуванням MycoFix отримали 11,5 т/га, контроль же показав 9,8 т/га.

Загалом же експерт вважає, що в умовах кліматичних сюрпризів, які навряд чи «на нашому віку» припиняться, використання мікоризних препаратів у технологіях вирощування сільгоспкультур буквально в недалекому майбутньому стане нормою.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Алла Гусарова, SuperAgronom.com