Технологія вирощування ріпаку. Як розкрити потенціал насіння?

Ґрунтово-кліматичні умови України сприятливі для нормального росту й розвитку рослин ріпаку як озимого, так і ярого, та відповідають його біологічним вимогам. Зокрема, добра родючість ґрунтів, їхня задовільна водо- та повітропроникність, оптимальна кількість опадів і температурний режим дають змогу за правильної технології вирощування отримувати врожайність до 4 т/га.

«Сьогодні озимий ріпак посідає одне із провідних місць на українських полях. Найважливіші критерії сучасної технології вирощування озимого ріпаку — підвищена продуктивність культури та поліпшена якість насіння. Серед вирішальних складових технології, які мають значний вплив на рівень врожайності, є норма висіву та строки сівби, які обов’язково слід враховувати. Саме вони та погодні умови впливають на якість і кількість урожаю», — каже Сергій Юрчук, науковий співробітник відділу селекції зернових та олійних культур Інституту кормів та сільського господарства Поділля.

Основні фaктори, які впливають на врожайність ріпаку, — це агрокліматичні умови регіону, хaрaктеристики сорту, строки сівби та норми висіву. 

Сівозміна

Велике значення має сівозміна. Вибір попередника насамперед визначається строками його збирання та відсутністю спільних шкідників.

Найкращими попередниками для цієї рослини є чорний і зайнятий пар, а ще сільськогосподарські культури, які рано звільняють поле: озимі та ярі зернові, зернобобові, горох, вико-вівсяна суміш на зелену масу, люцерна, конюшина. Ці культури достатньо удобрюють ґрунт, залишаючи багато вологи та поживних речовин.

До того ж, якщо попередником був ріпак, то сіяти цю культуру слід не раніше, ніж за 4 роки. В іншому разі не доберете врожаю щонайменше на 25%. Якщо попередник  буряки — через 5-6 років.

Обробіток ґрунту

Ріпак — це культура, яка потребує твердого насіннєвого ложа. Глибина обробітку ґрунту має відповідати глибині орного шару. Оранку з боронуванням проводять за 3-4 тижні до сівби. Якщо ріпак сіяти по зернових культурах, то відразу після збирання попередника необхідно провести оранку без лущення стерні, що ущільнить ґрунт.

Передпосівний обробіток ґрунту проводять за 3-4 дні до сівби на глибину 5-6 см. Це дозволяє створити дрібногрудкувату структуру й зберегти вологу. Після сівби обов’язкове коткування, особливо в посушливу погоду.

Глибина загортання насіння має становити близько 3 см, а густоту посівів формують після одержання сходів, але не пізніше ніж через 7–10 днів після їх появи.

Підготовка насіння 

Гарні показники врожайності залежать і від якісного насіння.

Одним із вaжливих етaпів зaхисту культури є підготовкa нaсіннєвого мaтеріaлу. Зокрема — протруювання. Його ефективність  залежить не лише від препаратів, які ви застосовуєте. Велике значення має якість самого насіння. Для посівного матеріалу використовується вирівняне, добре виповнене насіння, яке має схожість та енергію проростання, наближену до 100%, а також сортову чистоту, не нижчу від 99%.

Надзвичайно важливо дотримуватись норм використання, оскільки перевищення може знизити посівні якості насіння за одночасного збільшення вартості протруювання, а зменшення не дасть можливості отримати бажаний ефект. Помилки в протруюванні призводять до зниження врожаю на  20-25%, навіть за використання якісного посівного матеріалу.

Насіння ріпаку

Всі сорти і гібриди на SuperAgronom.com

Інсектицидний захист

Проти основних шкідників на посівах ріпаку озимого використовуються піретроїдні, фосфорганічні та неонікотиноїдні інсектициди. Під час вибору інсектициду слід враховувати особливості біології шкідника.  

Для боротьби з листогризучими фітофагами (совки, блішки, оіпаковий трач, міль тощо) слід застосовувати ефективніші  інсектициди, котрі мають контактно-кишкову дію, а проти комах із колючо-сисним ротовим апаратом (клопи, попелиці) варто використовувати засоби захисту системної дії. Проти прихованохоботника проводять обприскування проти імаго в період відкладання яєць або відродження личинок.

Препарати за тривалістю захисної дії обирають залежно від тривалості розвитку генерації, строків обробки та дозрівання сорту/гібриду. На озимому ріпаку проти шкідників фахівці радять проводити два-три обприскування. Після застосування осінніх захисних заходів проти трача і молі обробка посівів проводиться навесні — наприкінці фази стеблування-бутонізації проти листогризучих шкідників, попелиць, клопів, прихованохоботників. Друге весняне обприскування проводять наприкінці фази бутонізації з метою запобігання пошкодженню культури шкідниками генеративних органів. 

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Строки сівби та кліматичні особливості

«Основні компоненти, які впливають на врожайність ріпаку, — це агрокліматичні умови регіону, сортові характеристики, терміни посіву та кількість рослин на одиницю площі,  котрі, у свою чергу, визначають кількість стручків на рослину, кількість насінин у стручку та масу 1000 насінин. Для нормального розвитку рослинам ріпаку перед входженням у зиму потрібно 60-80 днів. До настання зими рослини загартовуються, утворюють розетку в 6-10 листків. Найкраще рослини перезимовують за висоти 10-15 см, коли точка росту винесена над поверхнею ґрунту на висоту не більше від 1 см, а діаметр кореневої шийки дорівнює 0,6-1 см», — каже начальник відділу виробництва продукції рослинництва та лісових насаджень департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА Ігор Федчишин.  

Ріпак вважається холодостійкою волого- та світлолюбною культурою. Озимий ріпак здатний витримувати морози під сніговим покривом до -30°С, а без снігового покриву — до -15-18°С. 

Є декілька факторів, які можуть вплинути на ріст і розвиток культури:

1. Випрівaння. Може спричинити сніг, який випадає на непромерзлий ґрунт, і рослини, тривалий час перебуваючи під його товстим покривом, виснажуються і гинуть. 
2. Весняні заморозки до травня також можуть викликати розрив стебла, ушкодження бруньок, відмирання окремих квіток або суцвіть на рослині.
3. Ріпак негативно реагує на раптові коливання і тривале зниження температури восени, коли рослини ще не встигли загартуватися, або навесні, після відновлення вегетації.
4. За тривалої холодної зими, або контрастно мінливої температури на початку весни, при поновленні вегетації рослини озимого ріпаку масово вимерзають.

Насіння ріпаку починає проростати за температури ґрунту +2°С, оптимальна температура для його проростання становить 15-18°С. За сприятливих умов сходи озимого ріпаку з’являються через 6-7 діб. Сходи можуть переносити заморозки до -3-5°С, а рослини у фазі розетки — до -8°С.
Якщо пізно посіяти (початок вересня), навіть слабо розвинені посіви змушені стеблуватися внаслідок зростання тривалості дня нaвесні. Водночас зменшується кількість бічних пагонів через домінування головного пагона і верхніх бічних. Швидке стеблування через високу температуру в період із кінця березня до середини квітня також призводить до того, що нижні бічні пагони абортуються.

«Оптимальні строки сівби озимого ріпаку в умовах Лісостепу (Вінниччини) — 15-30 серпня та 30 серпня-10 вересня. За значного запізнення із сівбою рівень перезимівлі рослин знижується на 30-50%, часто трапляються випадки повної загибелі. Ранні посіви восени переростають, нагромаджується велика вегетативна маса, що спричиняє вимерзання або випрівання», — зазначає Ігор Федчишин. 

В ідеалі — наприкінці осінньої вегетації ріпак досягає стадії 10-12 листків, щоби від 20 березня розпочалася фаза  стеблування. Слабо розвинені рослини ріпаку менше гілкуються і закладають менше бутонів. Ріпак пізніше входить у фaзу цвітіння і згодом має менше часу для формування насіння. Є проблема з довгим днем наприкінці вересня, що може призвести до передчасного стеблування. У такому разі потрібно залучити всі важелі, аби запобігти передчасному стеблуванню, а вже тоді зaстосовувaти регулятори росту.

Слід пам’ятати, що за ранніх строків сівби є можливість застосування регуляторів росту, це дає змогу впливати на осінній розвиток посівів та, відповідно, підвищити зимостійкість і урожайність ріпаку. Водночас є й інший варіант — ранні посіви восени переростають, нагромаджується велика вегетативна маса, що спричиняє вимерзання або випрівання. Якщо сіяти після допустимих строків, недостатньо розвивається коренева система, рослини мають низьку зимостійкість, нестійкі проти обривання кореневих волосків під дією замерзання-розмерзання. Крім того, генеративні органи закладаються на дуже малих рослинах, що обмежує гілкування і формування достатньої кількості стручків. Зниження врожаю на один день запізнення досягає 30-50 кг/га.

За пізніх строків сівби рослини увійдуть у зиму в недорозвиненому стані, що може спричинити вимерзання посівів.

При значному запізненні з сівбою рівень перезимівлі рослин знижується на 30-50%, часто трапляються випадки повної їх загибелі.

За роки випробувань різних гібридів ріпаку  в Україні найкращі результати були отримані за таких строків і норм густоти посівів: 

Починаючи з 2011 року, врожайність ріпаку зросла на 40% — із 1,72 т/га у 2011-му до 2,59 т/га у 2015-му. У зоні Степу збільшення врожайності становило 31% із 1,5 до 2 т/га за цей же період, у зоні Лісостепу із 1,6 до 2,6 т/га, що еквівалентно 59% (на Поліссі ріст досяг 41% (із 1,8 до 2,6 т/га). В подальші роки середня врожайність ріпаку по Україні, залежно від погодних умов сезону, коливалась у межах 2,5-2,7 т/га.

На думку вчених, потенційна врожайність сучасних сортів української селекції може сягати 5 т/га, іноземних гібридів — понад 6,5 т/га.

«У виробничих умовах встановлення норми висіву залежить від багатьох факторів: загальної культури землеробства, якості підготовки ґрунту, його родючості, строків сівби тощо. За ранніх строків сівби, тобто в перших числах оптимальних строків, на родючих ґрунтах, ретельно підготовлених площах при оптимальних запасах вологи в теплу осінь норма висіву для гібридів становить 2-4 кг/га, сортів 5-6 кг/га насіння. Якщо сіють в кінці оптимальних строків або за інших несприятливих умов, норму збільшують до 8-10 кг/га. Проте це не означає, що низький агротехнічний рівень можна перекривати збільшенням норми висіву насіння», — зауважує Сергій Юрчук, науковий співробітник відділу селекції зернових та олійних культур Інституту кормів та сільського господарства Поділля. 

Густота

Ріст потребує часу. Тому більш ранній строк сівби або триваліший період вегетації фахівці здебільшого розцінюють позитивно. Вищі температури прискорюють розвиток і, водночас, відповідну фазу розвитку. 
Початок серпня, ще за умов довгого дня, високі температури, особливо вночі, і ріпак тоді утворює надвеликі листки з довгими черешками, які пригнічують розвиток бруньок.

Строк сівби планують із розрахунку утворення восени 6-8 листків і формування кореневої системи, розвиненої на глибину 1-2 м. Оптимально осіння вегетація ріпаку відбуватиметься за температури повітря понад 5°С упродовж 50-60 днів після сівби.
Озимий ріпак висівають із шириною міжрядь 15 см за рядкового способу та 30 і 45 см — за широкорядного. 

Оптимальна густота рослин, яка забезпечує добрий біологічний розвиток культури восени, її перезимівлю та продуктивність, становить 80-100 росл./м². Для створення такої густоти рослин норма висіву повинна бути в межах 0,9-1,2 млн схожих насінин на 1 га або 4-6 кг/га для сортів. Гібриди сіють із меншою нормою висіву — 3,0-3,6 кг/га. За сівби в оптимальні строки норму висіву можна зменшити до 2,5-3 кг/га. При вирощуванні на зелений корм норма висіву збільшується до 6-10 кг/га.

Густота стояння рослин впливає на винесення рослинами точки росту над поверхнею ґрунту в осінній період і розвиток кореневої системи, що має прямий стосунок до зимостійкості та продуктивності рослин. Збільшення густоти погіршує зимостійкість і знижує продуктивність. Якщо на 1 м² висівати більше 100 рослин, зростає ризик загибелі за перезимівлю внаслідок слабшого розвитку кожної окремої рослини. Необґрунтоване підвищення норми висіву спричиняє внутрішньовидову конкуренцію, внаслідок чого рослини витягуються. Особливо це характерно для ранніх строків сівби. Проте переростання рослин не призводить до загибелі, якщо точка росту низько (1 см) над поверхнею ґрунту, що можливо лише за зменшених до 3-4 кг/га норм висіву.

За першого способу рослини ріпаку розміщені більш рівномірно, досить швидко формують прикореневу листкову розетку й затінюють вільну від рослин поверхню, пригнічуючи бур’яни.

Норма висіву за широкорядного способу — в межах 100-120 рослин на 1 м² (3–4 кг/га). Це оптимaльнa нормa, яка сприяє кращій перезимівлі та високій продуктивності рослини. За рядкового способу норма висіву становить 6-8 кг/га.

Глибина загортання насіння має становити приблизно 3 см, а густоту посівів формують після одержання сходів, але не пізніше як через 7-10 днів після їхньої появи.

Восени ріпак не потребує великої кількості добрив, але важливо дотримуватися балансу: в загальній кількості добрив має бути по 15-20% азоту і калію та 10% — фосфору. Після зими вимоги ріпаку до поживних речовин зростають, особливо від фази галуження до завершення фази цвітіння. Також збільшуються вимоги до кількості внесення поживних речовин. У цей період рослини засвоюють азот у кількості 60-65%, фосфор — 70–75%, калій — 80-85%.

«Якщо враховувати під час посіву озимого ріпаку кількість схожих насінин на один гектар, то для гібридів краще висівати 400-600 тис. схож. нас., а сортів від 800 тис. до 1 млн схожих насінин на гектар. За  моїми спостереженнями, якщо дотримуватися усіх технологічних прийомів, для сортів та гібридів, то можна отримати однакову урожайність. За збільшення кількості насінин до 1,2 млн схожих насінин на гектар, урожайність буде  знижуватися, адже відбувається процес загущення і ріпак погано гілкується», — продовжує пан Сергій.

Є загальне правило для озимого ріпаку: загущення значно гірше від зрідження, особливо для сортів та гібридів традиційного типу росту.

«Щодо посівної кампанії цього року, то потрібно відзначити, що вона відбувається в складних умовах у зв’язку із недостатньою кількості вологи у ґрунті, тому багато господарств зупинили сівбу озимого ріпаку. Для західних регіонів висівання цієї культури можливе до 1 вересня. Для аграріїв центральної частини — до 10 вересня, на сході можна сіяти до 15 вересня. Якщо посівна кампанія затримається, кількість насіння потрібно буде збільшити на 10-15%. До того ж, втрати будуть і в урожайності. Орієнтовним фактором для сівби ріпаку є вологість ґрунту.  Якщо недостатня кількість вологи, фаза сходів буде затримуватися, вони (сходи) можуть бути нерівномірними. Якщо вологи немає, ріпак у ґрунті може лежати до 14 днів. Якщо ж сходи не зійшли на 21-й день від сівби, площу потрібно пересівати. За дотримання усіх технологічних норм (якість насіння, строки сівби та вологість ґрунту), врожайність сягатиме 5-6 т/га. Перед початком входження в зиму (коли температура повітря сягає +5˚С) ріпак зупиняє свій ріст. Якщо на цей момент рослина у фазі 10-12 листків — це прекрасний стан. Навесні його необхідно лише підживити аміачною селітрою і провести всі заходи згідно з технологією вирощування культури для отримання високого врожаю. Якщо ж запізнилися зі строками чи мало вологи, ріпак входить у зиму в фазі 7-8 листків, то як результат отримаємо урожайність не більше 3 т/га. Слід зазначити, що закладання продуктивності цієї рослини відбувається з осені», — каже Сергій Юрчук.

Олена Бучацька, SuperAgronom.com